Йов 22
1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
Тогава теманецът Елифаз в отговор рече:
2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
Може ли човек да бъде полезен Богу? Ако разумен може да бъде полезен на семе си.
3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
Ако си ти праведен, Всемогъщият има ли за какво да се радва? Или ползува ли се Той, ако правиш пътищата си непорочни?
4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
Поради твоя ли страх от Него Той те изобличава, И влиза в съд с тебе?
5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
Нечестието ти не е ли голямо? И беззаконията ти не са ли безкрайни?
6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
Защото без причина си взел залог от брата си. И си лишил голите от дрехите им,
7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
Не си напоил с вода уморения, И си задържал хляб от гладния.
8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
А който беше як, той придобиваше земята; И който беше почитан, той се заселваше в нея.
9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
Вдовици си отпратил празни, И мишците на сирачетата си строшил.
10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
За това примки те обикалят, И страх внезапен те ужасява,
11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
Или тъмнина, та не виждаш, И множество води те покрива.
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
Бог не е ли на небесните висоти? Сега гледай височината на звездите, колко са на високо!
13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
А ти казваш: Где ще знае Бог? През мрака ли може да съди?
14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
Облаци Го покриват, та не вижда: И ходи по свода небесен,
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
Забележил ли си ти стария път, По който са ходили беззаконниците?
16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
Тия, които преждевременно бидоха грабнати, И чиято основа порой завлече,
17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
Които рекоха Богу: Отдалечи се от нас, И - какво може Всемогъщият да стори за нас?
18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
При все, че Той напълни с блага домовете им. Но далеч да бъде от мене мъдруването на нечестивите!
19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
Праведните гледат и се радват; И невинните им се присмиват, като казват:
20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
Не бяха ли погубени въстаналите против нас, И огън погълна останалите от тях?
21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
Сприятели се сега с Него и бъди в мир; От това ще дойде добро за тебе.
22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
Приеми, прочее, закона от устата Му, И съхрани думите Му в сърцето си.
23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
Ако се върнеш към Всемогъщия, пак ще бъдеш утвърден; Отдалечи, прочее, беззаконието от шатрите си,
24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
Хвърли злото си в пръстта, И офирското злато между камъните на потоците;
25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
И Всемогъщият ще ти бъде злато, И изобилие от сребро за тебе.
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
Защото тогава ще се веселиш във Всемогъщия, И ще въздигаш лицето си към Бога.
27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
Ще Му се помолиш, и Той ще те послуша; И ще изпълни обреците Си.
28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
И каквото решение направиш, ще ти бъде потвърдено; И светлина ще сияе по пътищата ти.
29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
Когато те унижат, Тогава ще речеш: Има въздигане! И Той ще спаси онзи, който има смирен поглед.
30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
Даже онзи, който не е невинен, ще избави; Да! с чистотата на твоите ръце ще бъде избавен.
