Йов 22
1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
Ilaifa: se da amane sia: i,
2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
“Dunu afae da Gode fidimu hamedei. Dafawane! Baligili bagade dawa: su dunu amolawane da Gode fidimu hame dawa:
3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
Di da moloidafa hou hamobeba: le, Gode fidimu dawa: bela: ? Hame mabu!
4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
Gode da dima gagabole sia: sa amola dima fofada: sa. Be amo ea bai da di da Godema nodone beda: iba: le hame.
5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
Hame mabu! Dima fofada: su ea bai da di wadela: i hou hamonanebe amoga hamosa.
6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
Di da dia sama dima ea imunu muni ima: ne sesemusa: , ea abula huluane samogei. Amalalu, e da abula ga: simu hame ba: i.
7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
Di da helebe dunuma hano hame dili i. Amola ha: aligi dunuma ha: i manu imunu higa: i.
8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
Di da gasa bagade amola mimogo hamoiba: le, soge huluane sasamogei.
9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
Di da didalo uda ili fidimu higa: i. Amola di da guluba: mano ilia liligi wamolai amola ilima se iasu.
10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
Amaiba: le, di sa: ima: ne dogoi da di sisiga: i diala. Amola di da hedolowane beda: sa.
11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
Gasi da bagadeba: le, di da ba: mu gogolei. Amola hano da heda: iba: le, di hahani ba: sa.
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
Gode da gadodafa Hebene ganodini esala. Amola gasumuni da gadodafa, be Gode da amo dabuagadonini ba: le gudusa.
13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
Be di da amane sia: sa, ‘Gode da adi dawa: bela: ? E da mu mobiga uligi. E da habodane ninima fofada: ma: bela: ?’
14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
E da mu da: iya gado ahoasea, E da mu mobiga uligiba: le, nini hame ba: ma: bela: ? E da ba: mu!
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
Di da wadela: i hamosu dunu ilia eso huluane ahoasu logo amoga hanabela: ?
16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
Ilia wadela: mu ilegei eso da mae doaga: iwane, ilia da hano leda: i amoga mini asi dagoi ba: i.
17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
Amo dunu ilia da Gode higasu. Ilia da Gode da ili fidimu defele esala amo dafawaneyale hame dawa: su.
18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
Be Gode Hi fawane da ili bagade gagui ilima i. Na da wadela: le hamosu dunu ilia asigi dawa: su hamedafa dawa: digisa.
19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
Gode da wadela: i hou hamosu dunu ilima se dabe iasea, noga: i dunu amola moloidafa hamosu dunu da hahawaneba: le oufesega: sa.
20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
Wadela: i dunu ilia gagui liligi huluane da wadela: lesisa. Amola hame wadela: lesi liligi dialebe, amo huluane da laluga ulagisisa.
21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
Yoube! Di Godema olofole gousa: ma! Ema ha lasu agoane mae hamoma! Agoane hamosea, E da dima hahawane dogolegele fidisu imunu.
22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
Ea dima olelebe amo lalegaguma! Ea sia: dia dogo ganodini dialoma: ne ligisima.
23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
Dafawane! Di fonoboiwane, Godema sinidigima! Wadela: i hou amo da dia diasuga hamonanebe ba: sa, amo huluane yolesima!
24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
Dia gouli huluane galadigima! Dia gouli noga: idafa amo hafoga: i hano logoa amogai sanasima!
25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
Gode Bagadedafa, E fawane da dia gouli amola silifa lelegela heda: i agoane dialoma: ne, logo doasima!
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
Amasea, di da eso huluane Gode dafawaneyale dawa: mu. Amola E da dia hahawane hou ea bai dialebe, di da ba: mu.
27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
Di da Ema sia: ne gadosea, E da dima dabe adole imunu. Amola di da ilegele sia: sea, di da amo defele hamomu.
28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
Dia da, dia hamomu liligi huluane didili hamomu. Amola hadigi da dia ahoabe logo olemu.
29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
Gode da gasa fi gaguia gudulisisa. Amola E da asaboi dunu gaguia gadosa.
30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
Di da wadela: le hame hamosea, be moloidafa fawane hamosea, E da di gaga: mu.”
