Йов 21
1 А Йов відповів та й сказав:
Entonces Job respondió:
2 „Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
Escuchen con atención mis palabras, y que sea esto el consuelo que me den.
3 Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
Tolérenme mientras hablo, y después que hable, búrlense.
4 Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
¿Me quejo ante un hombre? ¿Por qué no se debe impacientar mi espíritu?
5 Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
Mírenme, asómbrense y coloquen la mano sobre su boca.
6 І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
Cuando lo recuerdo me asombro, y el horror estremece mi carne.
7 Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
¿Por qué viven los perversos, envejecen y son poderosos?
8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
Sus descendientes se establecen con ellos y ante ellos. Sus hijos están ante ellos.
9 Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
Sus casas están libres de temor. No tienen azote de ʼElohim sobre ellos.
10 Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
Su toro fecunda sin fallar, sus vacas paren y no pierden crías.
11 Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
Sueltan a sus pequeños como manada y sus hijos andan saltando.
12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
Cantan al son del tamboril y el arpa. Se regocijan con el sonido de la flauta.
Sus días transcurren en prosperidad. Con tranquilidad bajan al Seol. (Sheol h7585)
14 А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
Ellos dicen a ʼElohim: Apártate de nosotros. Ni siquiera deseamos el conocimiento de tus caminos.
15 Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
¿Quién es ʼEL-Shadday para que le sirvamos, y de qué nos aprovecha que le supliquemos?
16 Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
Ciertamente, la prosperidad de ellos no está en sus propias manos. El consejo de los perversos esté lejos de mí.
17 Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
¿Cuántas veces es apagada la lámpara de los perversos, o su calamidad cae sobre ellos, o ʼElohim les reparte destrucción en su ira?
18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
¿Son como concha de grano trillado llevada por el viento, y como pasto que arrebata la tormenta?
19 „Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
Ustedes dicen: ʼElohim guarda la perversidad del hombre para sus hijos. ¡Que ʼElohim le retribuya para que aprenda!
20 Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
¡Vean sus ojos su ruina, y beba él mismo de la ira de ʼEL-Shadday!
21 Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
Pues después que muera y acabe la cuenta de sus meses, ¿qué le importa su familia?
22 Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
¿Puede alguno enseñar conocimientos a ʼElohim, puesto que Él juzga a los que están en las alturas?
23 Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
Un hombre muere en la plenitud de su vigor, completamente tranquilo y en paz,
24 діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
con las cavidades internas llenas de grasa y la médula de sus huesos bien nutrida.
25 А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
Otro muere con el alma amargada, sin comer jamás con gusto.
26 та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
Juntamente están tendidos en el polvo, y los gusanos los cubren.
27 Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
Ciertamente conozco los pensamientos de ustedes, y sus estratagemas contra mí.
28 Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
Sé que dicen: ¿Dónde está la casa del que era poderoso, y la vivienda en la cual vivían los perversos?
29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
¿Por qué no lo preguntan a los viajeros, ni han consultado su respuesta?
30 що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
Porque el perverso es preservado en el día de la calamidad, y se lo excluye del día de la ira.
31 Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
¿Quién le denuncia en la cara su camino? Y lo que hizo, ¿quién se lo retribuye?
32 І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
Porque es conducido al sepulcro, y sobre su tumba se hará vigilancia,
33 Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
y junto a la tumba magnífica se monta guardia. Así, tras él, todo el mundo desfila, y adelante de él, otros sinnúmero.
34 І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
¿Cómo pueden ustedes consolarme con palabras vacías y fútiles, puesto que en sus respuestas solo hay falsedad?
