< Йов 21 >
1 А Йов відповів та й сказав:
Ano ra ko Hopa; i mea ia,
2 „Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
Ata whakarongo mai ki taku kupu, a hei tenei he kupu whakamarie mai ma koutou.
3 Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
Tukua ahau, a ka korero hoki ahau; a ka mutu aku korero, haere tonu ta koutou tawai.
4 Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
Ahau nei, ki te tangata koia taku amuamu? A he aha ahau te manawanui ai?
5 Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
Titiro mai ki ahau, miharo ai; kopania atu te ringa ki te mangai.
6 І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
Mahara kau ahau, ka wehi, mau pu te wehi o oku kikokiko.
7 Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
He aha te hunga kino i ora ai, i koroheke ai, ae, i marohirohi ai to ratou kaha?
8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
Pumau tonu o ratou uri ki to ratou taha ki to ratou aroaro, a ko a ratou whanau kei ta ratou tirohanga atu.
9 Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
O ratou whare kei runga i te rangimarie, kahore he wehi, kahore hoki a te Atua patu ki a ratou.
10 Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
E kaha ana tana puru ki te ekeeke, kahore hoki e he; ka whanau tana kau, kahore hoki he whakatahe.
11 Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
E tukua mai ana e ratou a ratou kohungahunga ano he kahui hipi, e pekepeke ana a ratou tamariki.
12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
He hunga hapai ratou i te timipera, i te hapa, e koa ana ki te tangi o te okana.
13 Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л. (Sheol )
O ratou ra pau tonu i runga i te ahuareka, kitea rawatia ake kua heke ki te po. (Sheol )
14 А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
Koia ratou i mea ai ki te Atua, Mawehe atu i a matou; kahore hoki o matou hiahia kia matau ki ou ara.
15 Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
He aha ra te Runga Rawa e mahi ai matou ki a ia? He aha hoki te rawa ki a matou ki te inoi ki a ia?
16 Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
Nana, kahore he pai mo ratou i o ratou ringa ake: matara atu i ahau te whakaaro o te hunga kino.
17 Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
Pehea te maha o nga matenga o te rama a te hunga kino? O nga panga mai ano hoki o to ratou aitua ki a ratou? O te tuwhanga mai a te Atua i nga mamae i a ia e riri ana?
18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
E rite ai ratou ki te kakau witi i mua i te hau, ki te papapa e kahakina atu ana e te paroro?
19 „Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
E mea ana koutou, E rongoatia ana e te Atua tona kino hei mea mo ana tamariki. Mana e utu tera ki a ia tonu, kia mohio ai ia.
20 Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
Tukua kia kite ona ake kanohi i tona hunanga, a tukua ia kia inu i te riri o te Kaha Rawa.
21 Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
He aha hoki tana manako ki tona whare i muri i a ia? ka poroa hoki ona marama i waenga?
22 Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
E whakaako ianei tetahi i te Atua ki te matauranga? Ko te kaiwhakawa hoki ia mo te hunga whakakake.
23 Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
Tenei tangata, mate iho ia, pakari rawa ano hoki ona kaha, ata takoto ana ana mea katoa, kahore hoki he raruraru.
24 діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
Ki tonu ona u i te waiu, a e makuku ana ona wheua i te hinu.
25 А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
Mate iho hoki tera tangata, kawa tonu tona wairua, kahore hoki he pai hei kai mana.
26 та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
Ka takoto ngatahi raua ki te puehu, a ko te iro hei hipoki mo raua.
27 Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
Nana, e mohio ana ahau ki o koutou whakaaro, ki ta koutou ngarahu nanakia ano hoki moku.
28 Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
E ki ana hoki koutou, Kei hea te whare o te rangatira? Kei hea hoki te teneti i noho ai te hunga kino?
29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
Kahore ianei koutou i ui ki te hunga e haere atu ana i te ara? Kahore ranei koutou i mohio ki a ratou tohu?
30 що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
Kei te rongoa nei hoki te tangata kono mo te ra o te whakangaro; ka whakaputaina ratou i te ra o te riri.
31 Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
Ko wai e whakaatu i tona ara ki tona aroaro? Ko wai hoki hei hoatu i te utu mo tana mahi ki a ia?
32 І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
Heoi ka kawea ia ki te urupa; kei te puranga he wahi mona.
33 Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
Ka reka ki a ia nga pokuru o te awaawa, ka whai mai ano hoki nga tangata katoa i a ia; e kore nei hoki e taea te tatau te hunga i mua i a ia.
34 І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
He pehea ra ta koutou whakamarie tinihanga i ahau, e toe na hoki te he i roto i a koutou kupu e whakahoki mai na?