< Йов 21 >

1 А Йов відповів та й сказав:
Awo Yobu n’addamu n’ayogera nti,
2 „Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
“Muwulirize n’obwegendereza ebigambo byange, era kino kibazzeemu amaanyi.
3 Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
Mungumiikirizeeko nga njogera, oluvannyuma museke.
4 Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
“Okwemulugunya kwange nkw’olekezza muntu? Lwaki okugumiikiriza tekunzigwako?
5 Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
Muntunuulire mwewuunye, mujja kukwata ne ku mumwa.
6 І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
Bwe ndowooza ku kino, nfuna entiisa; omubiri gwange ne gukankana.
7 Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
Lwaki abakozi b’ebibi bawangaala, ne bakaddiwa ne beeyongera n’amaanyi?
8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
Balaba abaana baabwe bwe banywezebbwa, ezzadde lyabwe nga balaba.
9 Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
Amaka gaabwe gaba n’emirembe nga temuli kutya; omuggo gwa Katonda tegubabeerako.
10 Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
Ennume zaabwe teziremererwa, ente zaabwe enkazi zizaala awatali kusowola mwana gwazo.
11 Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
Abaana baabwe bagendera wamu nga kisibo; obuto ne bubeera mu kuzina.
12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
Bayimbira ku bitaasa n’ennanga, ne basanyukira eddoboozi ly’omulere.
13 Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л. (Sheol h7585)
Emyaka gyabwe gyonna babeera bulungi, mangwago ne bakka mu ntaana. (Sheol h7585)
14 А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
Kyokka bagamba Katonda nti, ‘Tulekere emirembe gyaffe! Tetwegomba kumanya makubo go.
15 Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
Ayinzabyonna ye ani tulyoke tumuweereze? Kiki kye tuganyulwa bwe tumusaba?’
16 Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
Naye obugagga bwabwe tebuli mu mikono gyabwe, noolwekyo amagezi g’abakozi b’ebibi ganneewunyisa.
17 Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
“Ettaala y’abakozi b’ebibi yo, ezikira emirundi emeka? Ennaku ebajjira emirundi emeka? Katonda abatuusaako obulumi, ng’abasunguwalidde.
18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
Bali ng’ebisasiro ebitwaalibwa empewo; ng’ebisusunku embuyaga bye zitwala.
19 „Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
Katonda abonereza abaana olw’ekibi kya bakitaabwe. Asasule omuntu yennyini oyo alyoke ategeere!
20 Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
Leka amaaso ge ye yennyini galabe okuzikirira; leka anywe ku kiruyi kya Ayinzabyonna.
21 Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
Kubanga aba afaayo ki ku maka g’aba alese, nga emyezi gye egyamutegekerwa giweddeko?
22 Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
“Eriyo ayinza okuyigiriza Katonda amagezi, kubanga asalira omusango n’abo abasinga okuba aba waggulu?
23 Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
Omusajja omu afiira w’abeerera ow’amaanyi, nga munywevu ddala ali mu mirembe gye,
24 діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
omubiri gwe nga guliisiddwa bulungi, amagumba ge nga gajjudde obusomyo.
25 А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
Omusajja omulala n’afa ng’alina obulumi ku mutima, nga teyafuna kintu kyonna kirungi.
26 та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
Ne beebaka kye kimu mu ttaka, envunyu ne zibabikka bombi.
27 Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
“Mmanyi bulungi ddala kye mulowooza, enkwe ze mwagala okunsalira.
28 Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
Mugamba nti, ‘Kaakano eruwa ennyumba y’omusajja ow’amaanyi, eweema abasajja abakozi b’ebibi mwe baabeeranga?’
29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
Temwebuuzanga ku abo abatambula eŋŋendo? Temukkiriza bye babagamba,
30 що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
nti omusajja omukozi w’ebibi awona ku lunaku olw’emitawaana, era awona ku lunaku olw’ekiruyi?
31 Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
Ani avumirira ebikolwa bye maaso ku maaso, ani amusasula ebyo by’akoze?
32 І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
Atwalibwa ku ntaana, era amalaalo ge gakuumibwa.
33 Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
Ettaka eriri mu lusenyi limuwoomera, abantu bonna bamugoberera, n’abalala abatamanyiddwa muwendo ne bamukulembera.
34 І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
“Kaakano musobola mutya okuŋŋumya n’ebitaliimu? Tewali kisigaddeyo ku bye mwanzizeemu wabula obulimba!”

< Йов 21 >