Йов 21
1 А Йов відповів та й сказав:
욥이 대답하여 가로되
2 „Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
너희는 내 말을 자세히 들으라 이것이 너희의 위로가 될 것이니 라
3 Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
나를 용납하여 말하게 하라 내가 말한 후에 또 조롱할지니라
4 Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
나의 원망이 사람을 향하여 하는 것이냐 내가 어찌 초급하지 아니하겠느냐
5 Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
너희는 나를 보아라 놀라라 손으로 입을 가리우라
6 І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
내가 추억하기만 하여도 답답하고 두려움이 내 몸을 잡는구나
7 Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
어찌하여 악인이 살고 수를 누리고 세력이 강하냐
8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
씨가 그들의 앞에서 그들과 함께 굳게 서고 자손이 그들의 목전 에서 그러하구나
9 Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
그 집이 평안하여 두려움이 없고 하나님의 매가 그 위에 임하지 아니하며
10 Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
그 수소는 영락없이 새끼를 배게 하고 그 암소는 새끼를 낳고 낙태하지 않는구나
11 Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
그들은 아이들을 내어보냄이 양 떼 같고 그 자녀들은 춤추는구나
12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
그들이 소고와 수금으로 노래하고 피리 불어 즐기며
그날을 형통하게 지내다가 경각간에 음부에 내려가느니라 (Sheol h7585)
14 А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
그러할지라도 그들은 하나님께 말하기를 우리를 떠나소서 우리가 주의 도리 알기를 즐겨하지 아니하나이다
15 Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
전능자가 누구기에 우리가 섬기며 우리가 그에게 기도한들 무슨 이익을 얻으랴 하는구나
16 Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
그들의 복록이 그들의 손으로 말미암은 것이 아니니라 악인의 계획은 나와 판이하니라
17 Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
악인의 등불이 꺼짐이나 재앙이 그들에게 임함이나 하나님이 진노하사 그들을 곤고케 하심이나
18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
그들이 바람 앞에 검불 같이, 폭풍에 불려가는 겨같이 되는 일이 몇번이나 있었느냐
19 „Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
하나님이 그의 죄악을 쌓아 두셨다가 그 자손에게 갚으신다 하거니와 그 몸에 갚으셔서 그로 깨닫게 하셔야 할 것이라
20 Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
자기의 멸망을 자기의 눈으로 보게 하시며 전능자의 진노를 마시게 하셔야 할 것이니라
21 Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
그의 달 수가 진하면 자기 집에 대하여 무슨 관계가 있겠느냐
22 Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
그러나 하나님은 높은 자들을 심판하시나니 누가 능히 하나님께 지식을 가르치겠느냐
23 Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
어떤 사람은 죽도록 기운이 충실하여 평강하며 안일하고
24 діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
그 그릇에는 젖이 가득하며 그 골수는 윤택하였고
25 А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
어떤 사람은 죽도록 마음에 고통하고 복을 맛보지 못하였어도
26 та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
이 둘이 일반으로 흙 속에 눕고 그 위에 구더기가 덮이는구나
27 Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
내가 너희의 생각을 알고 너희가 나를 해하려는 궤휼도 아노라
28 Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
너희의 말이 왕후의 집이 어디 있으며 악인의 거하던 장막이 어디 있느뇨 하는구나
29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
너희가 길 가는 사람들에게 묻지 아니하였느냐 그들의 증거를 알지 못하느냐
30 що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
악인은 남기워서 멸망의 날을 기다리움이 되고 멸망의 날을 맞으러 끌려 나감이 된다 하느니라
31 Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
누가 능히 그의 행위를 면박하며 누가 능히 그의 소위를 보응하랴마는
32 І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
그를 무덤으로 메어 가고 사람이 그 무덤을 지키리라
33 Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
그는 골짜기의 흙덩이를 달게 여기고 그 앞선 자가 무수함 같이 모든 사람이 그 뒤를 좇으리라
34 І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
이러한즉 너희의 위로가 헛되지 아니하냐 너희의 대답은 거짓 뿐이니라
