Йов 21
1 А Йов відповів та й сказав:
Then Job answered, and said:
2 „Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
Hear, I beseech you, my words, and do penance.
3 Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
Suffer me, and I will speak, and after, if you please, laugh at my words.
4 Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
Is my debate against man, that I should not have just reason to be troubled?
5 Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
Hearken to me and be astonished, and lay your finger on your mouth.
6 І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
As for me, when I remember, I am afraid, and trembling taketh hold on my flesh.
7 Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
Why then do the wicked live, are they advanced, and strengthened with riches?
8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
Their seed continueth before them, a multitude of kinsmen, and of children’s children in their sight.
9 Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
Their houses are secure and peaceable, and the rod of God is not upon them.
10 Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
Their cattle have conceived, and failed not: their cow has calved, and is not deprived of her fruit.
11 Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
Their little ones go out like a flock, and their children dance and play.
12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
They take the timbrel, and the harp, and rejoice at the sound of the organ.
They spend their days in wealth, and in a moment they go down to hell. (Sheol h7585)
14 А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
Who have said to God: Depart from us, we desire not the knowledge of thy ways.
15 Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
Who is the Almighty, that we should serve him? and what doth it profit us if we pray to him?
16 Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
Yet because their good things are not in their hand, may the counsel of the wicked be far from me.
17 Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
How often shall the lamp of the wicked be put out, and a deluge come upon them, and he shall distribute the sorrows of his wrath?
18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
They shall be as chaff before the face of the wind, and as ashes which the whirlwind scattereth.
19 „Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
God shall lay up the sorrow of the father for his children: and when he shall repay, then shall he know.
20 Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
His eyes shall see his own destruction, and he shall drink of the wrath of the Almighty.
21 Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
For what is it to him what befalleth his house after him: and if the number of his months be diminished by one half?
22 Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
Shall any one teach God knowledge, who judgeth those that are high?
23 Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
One man dieth strong, and hale, rich and happy.
24 діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
His bowels are full of fat, and his bones are moistened with marrow.
25 А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
But another dieth in bitterness of soul without any riches:
26 та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
And yet they shall sleep together in the dust, and worms shall cover them.
27 Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
Surely I know your thoughts, and your unjust judgments against me.
28 Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
For you say: Where is the house of the prince? and where are the dwelling places of the wicked?
29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
Ask any one of them that go by the way, and you shall perceive that he knoweth these same things.
30 що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
Because the wicked man is reserved to the day of destruction, and he shall be brought to the day of wrath.
31 Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
Who shall reprove his way to his face? and who shall repay him what he hath done?
32 І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
He shall be brought to the graves, and shall watch in the heap of the dead.
33 Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
He hath been acceptable to the gravel of Cocytus, and he shall draw every man after him, and there are innumerable before him.
34 І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
How then do ye comfort me in vain, whereas your answer is shewn to be repugnant to truth?
