Йов 21
1 А Йов відповів та й сказав:
But Job answered and said,
2 „Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
Hear ye, hear ye my words, that I may not have this consolation from you.
3 Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
Raise me, and I will speak; then ye shall not laugh me to scorn.
4 Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
What! is my reproof of man? and why should I not be angry?
5 Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
Look upon me, and wonder, laying your hand upon your cheek.
6 І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
For even when I remember, I am alarmed, and pains seize my flesh.
7 Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
Wherefore do the ungodly live, and grow old even in wealth?
8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
Their seed is according to [their] desire, and their children are in [their] sight.
9 Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
Their houses are prosperous, neither [have they] any where [cause for] fear, neither is there a scourge from the Lord upon them.
10 Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
Their cow does not cast her calf, and their [beast] with young is safe, and does not miscarry.
11 Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
And they remain as an unfailing flock, and their children play before [them], taking up the psaltery and harp;
12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
and they rejoice at the voice of a song.
And they spend their days in wealth, and fall asleep in the rest of the grave. (Sheol h7585)
14 А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
Yet [such a man] says to the Lord, Depart from me; I desire not to know thy ways.
15 Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
What is the Mighty One, that we should serve him? and what profit is there that we should approach him?
16 Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
For their good things were in [their] hands, but he regards not the works of the ungodly.
17 Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
Nevertheless, the lamp of the ungodly also shall be put out, and destruction shall come upon them, and pangs of vengeance shall seize them.
18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
And they shall be as chaff before the wind, or as dust which the storm has taken up.
19 „Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
Let his substance fail [to supply] his children: [God] shall recompense him, and he shall know it.
20 Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
Let his eyes see his own destruction, and let him not be saved by the Lord.
21 Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
For his desire is in his house with him, and the number of his months has been suddenly cut off.
22 Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
Is it not the Lord who teaches understanding and knowledge? and does not he judge murders?
23 Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
One shall die in his perfect strength, and wholly at ease and prosperous;
24 діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
and his inwards are full of fat, and his marrow is diffused [throughout him].
25 А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
And another dies in bitterness of soul, not eating any good thing.
26 та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
But they lie down in the earth together, and corruption covers them.
27 Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
So I know you, that ye presumptuously attack me:
28 Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
so that ye will say, Where is the house of the prince? and where is the covering of the tabernacles of the ungodly?
29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
Ask those that go by the way, and do not disown their tokens.
30 що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
For the wicked hastens to the day of destruction: they shall be led away for the day of his vengeance.
31 Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
Who will tell him his way to his face, whereas he has done [it]? who shall recompense him?
32 І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
And he has been led away to the tombs, and he has watched over the heaps.
33 Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
The stones of the valley have been sweet to him, and every man shall depart after him, and [there are] innumerable [ones] before him.
34 І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
How then do ye comfort me in vain? whereas I have no rest from your molestation.
