Йов 21
1 А Йов відповів та й сказав:
約伯回答說：
2 „Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
你們且聽一聽我的話! 這也算是你們給我的安慰。
3 Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
請讓我發言，我說完後，任你們笑罵。
4 Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
我豈是抱怨人﹖我失了忍耐，難道沒有理由﹖
5 Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
你們注意聽我，必要吃驚，且要用手堵住口。
6 І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
甚至我一回想，我就恐怖，全身戰慄。
7 Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
惡人為何享受高壽而勢力強大﹖
8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
他們在世時，子孫昌盛，親眼看見子子孫孫。
9 Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
他們的住宅平安，無所畏懼，天主的棍杖也不加在他們身上。
10 Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
他們的公牛交尾，無不成功；母牛產子，決無流產。
11 Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
他們使孩子跑出像羊群，子女跳躍如麋鹿。
12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
他們伴著手鼓與豎琴歌唱，隨著笛聲歡呼。
他們幸福地度過天年，平安地降入陰府。 (Sheol h7585)
14 А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
但他們曾向天主說：「離開我們! 我們不願知道你的道路。
15 Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
全能者是誰，竟叫我們事奉他﹖我們祈求他有什麼好處﹖」
16 Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
看啊! 他們的幸福，豈不在他們掌握中﹖惡人的思想豈不離他很遠﹖
17 Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
惡人的燈有多少次熄滅過﹖災禍有多少次降在他們身上﹖天主何嘗因忿怒而消滅他們﹖
18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
使他們好像被風吹的碎湝﹖好像被暴風捲去的糠秕﹖
19 „Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
難道天主要向他的兒子討罪債﹖其實應向他本人報復，叫他覺悟!
20 Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
叫他親眼看見自己的毀滅，親自飲下全能者的義怒之杯。
21 Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
他既逝去，他本人的歲月已絕，他的家庭對他還有什麼相干﹖
22 Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
天主既審判天上者，人豈能教給他什麼智識﹖
23 Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
有人到死一無所缺，享盡了平安幸福。
24 діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
他的腰部充滿脂肪，他的骨髓潤澤豐盈；
25 А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
但有人卻至死心靈酸苦，一生毫無福樂；
26 та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
他們卻一同埋於塵土，為蛆蟲所掩蓋。
27 Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
我確知你們的思想，以及對我所籌劃的陰謀。
28 Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
你們要問：「霸王的家在那裏﹖惡人住的帳幕在何處﹖」
29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
你們怎麼不問過路的人﹖難道你們不承認他們的證據﹖
30 що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
「惡人在毀滅之日不受害，在憤怒之日會得救。」
31 Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
他的動作，誰敢當面指摘﹖他的行為，誰能報復﹖
32 І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
他最後被抬入墳墓，且親自守護自己的墓地。
33 Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
谷中的土壤，他感覺甘美；眾人都跟他而去，但在他前面的人，更不可勝數。
34 І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
你們為何說空話來安慰我﹖你們的答話顯然只是欺詐!
