Йов 21
1 А Йов відповів та й сказав:
Te phoeiah Job loh a doo tih tih,
2 „Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
Ka ol hnatun, hnatun lamtah te te nangmih kah hloephloeinah om saeh.
3 Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
Ka thui vaengah kai ol he ueh mai lamtah ka thui hnukah nan tamdaeng akhaw.
4 Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
Kai khaw ka kohuetnah he hlang hut a? Balae tih ka mueihla loh a ngen pawt mai eh?
5 Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
Kai taengla a mael vaengah hal tih a kut neh a ka te a puei.
6 І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
Ka poek bal vaengah ka let tih ka pumsa he tuennah loh a tuuk.
7 Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
Halang rhoek tah haimo la a hing uh akhaw balae tih tatthai la a len uh.
8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
A mikhmuh kah a tiingan rhoek neh a mikhmuh kah a cadil cahma khaw amih taengah a cikngae sak.
9 Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
Amih im khaw birhihnah lamloh ngaimongnah la om tih Pathen kah conghol loh amih soah cuk thil pawh.
10 Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
A vaito a pil vaengah a vaito a pom khaw tuei pawt tih thangyah tlaih pawh.
11 Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
A casenca rhoek te boiva bangla a hlah uh tih a camoe rhoek loh soipet uh.
12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
Kamrhing neh rhotoeng te a phueih uh tih phavi ol neh a kohoe uh.
Amamih vaengkah tue then khuiah muei uh tih hmawn uh. Mikhaptok ah saelkhui la ael uh. (Sheol h7585)
14 А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
Tedae Pathen taengah, “Kaimih taeng lamloh nong laeh. Na longpuei ming ham ka ngaih uh moenih.
15 Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
Anih taengah thothueng ham khaw unim tlungthang? A taengah n'cuuk uh ham khaw balae a hoeikhang eh?” a ti uh.
16 Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
Amih kah thennah khaw amamih kut ah om pawt lah ko ke. Halang rhoek kah cilsuep te kai lamloh lakhla saeh.
17 Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
Halang rhoek kah hmaithoi tah metlam khaw thi tih amamih kah rhainah amamih soah a thoeng pah. A thintoek neh a rhilong a suem pah.
18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
Khohli hmai ah cangkong bangla om uh tih cangkik bangla cangpalam loh a khuen.
19 „Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
Pathen loh a ca rhoek ham a khoem coeng. A boethae te amah taengah thuung saeh lamtah ming saeh.
20 Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
A sitlohthamlam te a mik, a mik ah tueng saeh lamtah tlungthang kah kosi te mam sak saeh.
21 Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
A hnukah a imkhui ham a kongaih te balae? A hla kah a tarhing khaw bawt coeng.
22 Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
Pathen te mingnah a tukkil a? Amah he pomsang tih lai a tloek.
23 Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
A cungkuem dongah bidipbisok tih thayoeituipan la amah kah thincaknah rhuhrhong neh aka duek he,
24 діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
A rhangsuk khaw suktui buem tih a rhuh hliing khaw sulpuem.
25 А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
Hinglu khahing la duek tih hnothen aka ca pawt he khaw,
26 та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
laipi khuiah rhenten yalh tih a rhit loh a soah a yol.
27 Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
Nangmih kah kopoek ka ming phoeiah tangkhuepnah neh kai soah nan hul ni te.
28 Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
“Hlangcong im te menim? Halang tolhmuen kah dap te menim?” na ti uh.
29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
Longpuei aka poeng rhoek te na dawt uh pawt tih amih kah miknoek khaw na hmat uh pawt nim?
30 що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
Rhainah khohnin lamloh boethae te a tuem tih thinpom khohnin lamloh a khuen te ta.
31 Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
A khoboe te a mikhmuh ah aka phoe pah te unim? A saii bangla a taengah aka thuung te unim?
32 І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
Anih khaw phuel la a khuen vaengah laivuei ni a. hak thil.
33 Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
Anih ham soklong kah dikmuh khaw tui. Anih hnuk te hlang boeih loh a thoelh tih anih hmai kah hlangmi tae lek pawh.
34 І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
Te dongah balae tih a honghi la kai he nan hloep uh? Nangmih kah taikhaih khaw boekoeknah la cul coeng,” a ti.
