Йов 20
1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
Potem je odgovoril Cofár Naámčan in rekel:
2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
»Zato mi moje misli povzročajo, da odgovorim in zaradi tega hitim.
3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
Slišal sem preverjanje svoje graje in duh mojega razumevanja mi povzroča, da odgovorim.
4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
Mar ne veš tega od davnine, odkar je bil človek postavljen na zemljo,
5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
da je zmagoslavje zlobnega kratko, radost hinavca pa le za trenutek?
6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
Čeprav se njegova odličnost vzpenja do neba in njegova glava sega do oblakov,
7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
se bo vendarle pogubil za vedno, kot njegov lastni iztrebek. Tisti, ki so ga videli, bodo rekli: ›Kje je?‹
8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
Odletel bo proč kakor sanje in ne bo ga najti. Da, pregnan bo kakor nočno videnje.
9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
Tudi oko, ki ga je videlo, ga ne bo več videlo niti ga njegov kraj ne bo več gledal.
10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
Njegovi otroci bodo iskali, da ugodijo revnemu in njegove roke bodo obnovile njihove dobrine.
11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
Njegove kosti so polne greha iz njegove mladosti, ki se bodo ulegle z njim v prah.
12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
Čeprav je zlobnost sladka v njegovih ustih, čeprav to skriva pod svojim jezikom,
13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
čeprav temu prizanaša in tega ne zapusti, temveč to mirno drži znotraj svojih ust,
14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
je vendar njegova hrana v njegovi notranjosti spremenjena, to je žolč kober znotraj njega.
15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
Pogoltnil je bogastva in ponovno jih bo izbljuval. Bog jih bo izvrgel iz njegovega trebuha.
16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
Sesal bo strup kober, gadov jezik ga bo ubil.
17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
Ne bo videl rek, poplav, potokov iz meda in masla.
18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
To, za kar se je trudil, bo povrnil in tega ne bo pogoltnil. Glede na njegovo imetje bo povračilo in v tem se ne bo veselil.
19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
Ker je zatiral in zapustil ubogega, ker je nasilno odvzel hišo, ki je ni zgradil,
20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
zagotovo ne bo čutil spokojnosti v svojem trebuhu, ne bo rešil od tega, kar si je želel.
21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
Ničesar ne bo ostalo od njegove hrane, zato noben človek ne bo gledal za njegovimi dobrinami.
22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
V polnosti svoje zadostnosti bo v stiskah; vsaka roka zlobnega bo prišla nadenj.
23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
Ko si namerava napolniti svoj trebuh, bo Bog nadenj vrgel razjarjenost svojega besa in ta bo deževala nadenj, medtem ko jé.
24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
Pobegnil bo pred železnim orožjem in lok iz jekla ga bo prebodel.
25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
Ta je izvlečen in prihaja iz telesa. Da, lesketajoč meč prihaja iz njegovega žolča; strahote so nad njim.
26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
Vsa tema bo skrita v njegovih skritih krajih. Ogenj, ki se ni razgorel, ga bo požrl; slabo bo šlo s tistim, ki je ostal v njegovem šotoru.
27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
Nebesa bodo razodela njegovo krivičnost in zemlja se bo dvignila zoper njega.
28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
Donos njegove hiše bo odšel in njegove dobrine bodo odtekle na dan njegovega besa.
29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
To je delež zlobnemu človeku od Boga in od Boga določena mu dediščina.«
