Йов 20
1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
Wtedy Sofar z Naama odpowiedział:
2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
Dlatego moje myśli skłaniają mnie do odpowiedzi i z tego powodu [mówię] pośpiesznie.
3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
Słuchałem obraźliwego upomnienia i duch mojego zrozumienia podsuwa mi odpowiedź:
4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
Czy nie wiesz, że od wieków, odkąd człowieka postawiono na ziemi;
5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
Radość niegodziwych [jest] krótka, a wesołość obłudnika [trwa] okamgnienie?
6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
Choćby jego wyniosłość sięgała aż do niebios, a jego głowa – do obłoków;
7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
[To jednak] zginie on na wieki jak jego własny gnój, [a] ci, którzy go widzieli, powiedzą: Gdzie [on] się podział?
8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
Uleci jak sen i nie znajdą go; ucieknie jak nocne widzenie.
9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
Oko, które go widziało, nie zobaczy go więcej, i już nie ujrzy go jego miejsce.
10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
Jego synowie będą się korzyć przed ubogim, jego ręce zwrócą swe bogactwo.
11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
Jego kości są pełne [grzechów] jego młodości, razem z nim spoczną w prochu.
12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
A choć zło jest słodkie w jego ustach i zataja je pod swoim językiem;
13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
Chociaż rozkoszuje się nim i nie opuszcza go, zatrzymując je na swoim podniebieniu;
14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
[To jednak] jego pokarm we wnętrznościach przemienia się, [staje się] żółcią żmii w jego wnętrzu.
15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
Połknął bogactwa i zwróci je; Bóg je wyrzuci z jego brzucha.
16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
Będzie ssał jad żmii, zabije go język węża.
17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
Nie zobaczy rzek, potoków, strumieni miodu ani masła.
18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
Zwróci swój zysk i nie połknie go; i choć znowu zdobędzie wielki majątek, nie ucieszy się [z niego].
19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
Bo uciskał [i] opuszczał ubogich, przemocą zabrał dom, którego nie zbudował.
20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
Dlatego nie zazna pokoju w swoim wnętrzu, nie zatrzyma tego, czego pragnął.
21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
Z jego pokarmów nic nie zostanie, nie rozmnożą się jego dobra.
22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
Mimo obfitości jego dostatku dosięgnie go bieda. Wszelka ręka nikczemnych uderzy na niego.
23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
Gdy będzie miał czym napełnić swój brzuch, [Bóg] ześle na niego zapalczywość swego gniewu, wyleje na niego [i] na jego pokarmy.
24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
[Gdy] będzie uciekał przed żelazną bronią, przebije go łuk spiżowy.
25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
Wyjęta będzie [strzała] z grzbietu, a grot przeszyje jego wątrobę; ogarnie go strach.
26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
Wszelka ciemność zaczai się w jego kryjówkach. Pożre go ogień niewzniecony, a ten, kto pozostał w jego przybytku, będzie udręczony.
27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
Niebo odkryje jego nieprawość, a ziemia powstanie przeciwko niemu.
28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
Dobytek jego domu przepadnie, [jego dobra] rozpłyną się w dniu [Bożego] gniewu.
29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
Taki [jest] dział Boga dla niegodziwego i dziedzictwo przeznaczone mu przez Boga.
