Йов 20
1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
Zoofaari Naaʼimaatichi akkana jedhee deebise:
2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
“Waan ani akka malee jeeqameef, yaadni koo akka ani deebii kennu na kakaasa.
3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
Ani dheekkamsa na qaanessu dhagaʼaan jira; qalbiin koos akka ani deebii kennu na kakaasa.
4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
“Ati erga namni lafa irra kaaʼamee bara duriitii jalqabee wanni kun akkam akka ture ni beekta mitii?
5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
Burraaquun jalʼootaa yeroo gabaabaaf tura; gammachuun warra Waaqaaf hin bullees akkuma liphsuu ijaa ti.
6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
Of tuulummaan isaa samiiwwan gaʼee mataan isaa duumessawwan tuqus,
7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
inni akkuma awwaaraa bara baraan bada; warri duraan isa arganis, ‘Inni eessa jira?’ jedhu.
8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
Inni akkuma abjuu fiigee bada; deebiʼees hin argamu; akkuma mulʼata halkaniis dafee dhabama.
9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
Iji isaa argee ture deebiʼee isa hin argu; iddoon isaas siʼachi isa hin ilaalu.
10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
Ijoolleen isaa hiyyeeyyiif beenyaa baasu; harki isaas qabeenya inni saame deebisee kennuu qaba.
11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
Jabinni dargaggummaa kan lafee isaa keessa guute sun, isa wajjin biyyoo keessa ciisa.
12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
“Hamminni afaan isaa keessatti miʼaawee inni arraba isaa jala dhokfatu iyyuu,
13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
inni afaanii baafatee gatuu jibbee afaanuma ofii isaa keessa turfatu iyyuu,
14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
nyaanni isaa garaa isaa keessatti dhangaggaaʼa; isa keessattis hadhaa bofaa taʼa.
15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
Inni qabeenya liqimse sana ni tufa; Waaqnis akka garaan isaa waan sana diddigu ni godha.
16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
Inni summii bofaa xuuxa; arrabni buutiis isa ajjeesa.
17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
Inni laga yaaʼu, burqaa dammaatii fi dhadhaa hin argu.
18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
Inni waan itti dadhabe utuu hin nyaatin deebisa; buʼaa daldala isaa irraa argatettis hin gammadu.
19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
Inni hiyyeeyyii hacuucee harka duwwaa hambiseeraatii; mana ofii hin ijaarinis humnaan fudhateera.
20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
“Hawwii isaa hamaa sana irraa boqonnaa hin argatu; inni qabeenya isaatiin of oolchuu hin dandaʼu.
21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
Wanni inni nyaatu tokko iyyuu hin hafuuf; badhaadhummaan isaas itti fufee hin jiraatu.
22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
Utuma inni waan hunda qabuu rakkinni isatti dhufa; dhiphinni cimaanis isa qabata.
23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
Yeroo inni garaa isaa guutatutti, Waaqni dheekkamsa isaa sodaachisaa sana itti erga; dhaʼicha isaa illee itti roobsa.
24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
Inni miʼa lolaa sibiilaa baqatu illee, xiyya naasiitu isa waraana.
25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
Dudga isaa keessaa xiyya, tiruu isaa keessaa immoo fiixee calaqqisu buqqisa. Sodaan guddaan isa qabata;
26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
dukkanni limixiinis riphee qabeenya isaa eeggata. Ibiddi namni tokko iyyuu hin afarsin gubee isa fixa; waan dunkaana isaa keessatti hafes ni barbadeessa.
27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
Samiiwwan balleessaa isaa saaxilu; laftis isatti kaati.
28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
Guyyaa dheekkamsa Waaqaatti lolaan mana isaa, bishaan yaaʼus miʼa isaa fudhatee deema.
29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
Carraan Waaqni cubbamootaaf kennu, dhaalli Waaqni isaaniif qoodes kanuma.”
