Йов 20
1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
Zofar il Naamatita prese a dire:
2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
Per questo i miei pensieri mi spingono a rispondere e perciò v'è questa fretta dentro di me.
3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
Ho ascoltato un rimprovero per me offensivo, ma uno spirito, dal mio interno, mi spinge a replicare.
4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
Non sai tu che da sempre, da quando l'uomo fu posto sulla terra,
5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
il trionfo degli empi è breve e la gioia del perverso è d'un istante?
6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
Anche se innalzasse fino al cielo la sua statura e il suo capo toccasse le nubi,
7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
come lo sterco sarebbe spazzato per sempre e chi lo aveva visto direbbe: «Dov'è?».
8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
Svanirà come un sogno, e non si troverà più, si dileguerà come visione notturna.
9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
L'occhio avvezzo a vederlo più non lo vedrà, né più lo scorgerà la sua dimora.
10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
I suoi figli dovranno risarcire i poveri, le loro mani restituiranno le sue ricchezze.
11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
Le sue ossa erano ancora piene di giovinezza, ma con lui giacciono nella polvere.
12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
Se alla sua bocca fu dolce il male, se lo teneva nascosto sotto la sua lingua,
13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
assaporandolo senza inghiottirlo, se lo tratteneva in mezzo al suo palato:
14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
il suo cibo gli si guasterà nelle viscere, veleno d'aspidi gli sarà nell'intestino.
15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
I beni divorati ora rivomita, Dio glieli caccia fuori dal ventre.
16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
Veleno d'aspide ha succhiato, una lingua di vipera lo uccide.
17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
Non vedrà più ruscelli d'olio, fiumi di miele e fior di latte;
18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
renderà i sudati acquisti senza assaggiarli, come non godrà del frutto del suo commercio,
19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
perché ha oppresso e abbandonato i miseri, ha rubato case invece di costruirle;
20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
perché non ha saputo essere pago dei suoi beni, con i suoi tesori non si salverà.
21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
Nulla è sfuggito alla sua voracità, per questo non durerà il suo benessere.
22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
Nel colmo della sua abbondanza si troverà in miseria; ogni sorta di sciagura piomberà su di lui.
23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
Quando starà per riempire il suo ventre, Dio scaglierà su di lui la fiamma del suo sdegno, e gli farà piovere addosso brace.
24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
Se sfuggirà l'arma di ferro, lo trafiggerà l'arco di bronzo:
25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
gli uscirà il dardo dalla schiena, una spada lucente dal fegato. Lo assaliranno i terrori;
26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
tutte le tenebre gli sono riservate. Lo divorerà un fuoco non acceso da un uomo, esso consumerà quanto è rimasto nella sua tenda.
27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
Riveleranno i cieli la sua iniquità e la terra si alzerà contro di lui.
28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
Un'alluvione travolgerà la sua casa, scorrerà nel giorno dell'ira.
29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
Questa è la sorte che Dio riserva all'uomo perverso, la parte a lui decretata da Dio.
