Йов 20
1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
Lè sa a, Sofa, moun lavil Naama a, pran lapawòl, li di konsa:
2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
-Mwen gen yon bann lide k'ap travay nan tèt mwen. Mwen pa ka tann ankò. Se pou m' reponn ou.
3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
Tou sa ou di la a vekse m'. Men, mwen konnen jan pou m' reponn ou.
4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
Ou konnen, depi nan tan lontan, depi premye moun Bondye te mete sou tè a,
5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
mechan yo pa janm gen kè kontan pou lontan. Plezi moun k'ap fè mal yo se pou yon ti tan.
6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
Yo te mèt grandi jouk pou yo rive wotè syèl la, jouk pou tèt yo ta rive nan nwaj yo,
7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
y'ap rete konsa, y'ap disparèt tankou yon pil fatra yo boule. Moun ki te konnen yo va mande kote yo pase.
8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
Moun bliye yo tankou yon rèv yo fè yo pa ka chonje, tankou yon vizyon yo fè lannwit, yo p'ap janm wè ankò.
9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
Moun ki te konn wè yo p'ap wè yo ankò. Menm moun lakay yo p'ap konnen kote yo pase.
10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
Pitit yo va peye pòv yo pou tou sa yo te fè yo. Se pwòp pitit yo ak men yo ki va renmèt pòv yo sa yo te pran pa fòs.
11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
Mechan yo te gen tout fòs jenn gason yo sou yo toujou. Men koulye a, tou sa pral tounen pousyè ansanm ak yo.
12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
Lè l' t'ap fè sa ki mal sa te sitèlman gou nan bouch li, li te kenbe ti gout anba lang li.
13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
Li pa t' kite l' fin twò vit nan bouch li, pou l' te ka jwi gou a pandan lontan.
14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
Men, rive manje a rive nan lestonmak li, li vin anmè kou fyèl. Anndan vant li pran boule l' tankou si li te vale pwazon.
15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
Mechan an gen pou l' vonmi tout richès li te vòlò yo, paske Bondye ap foure dwèt nan gòj li.
16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
Tou sa li te vale tounen pwazon pou li. L'ap mouri tankou si se yon sèpan laspik ki mòde l'.
17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
Li p'ap viv pou l' wè lwil koule tankou dlo larivyè, ni siwo myèl ak lèt koule tankou lavalas.
18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
L'ap blije bay tou sa li te travay fè. Li p'ap gen chans jwi richès li yo.
19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
Paske li te piye kay pòv malere yo, li te pito vòlò kay moun pase pou l' bati.
20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
Li pa t' janm gen kont li. Men, richès li p'ap ka delivre l'.
21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
Pesonn pa t' ka chape anba men l' sitèlman li te akrèk. Non. Tout richès li yo pa la pou lontan.
22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
Atout li gen tout richès sa yo, li pral gen kè sere. Tout kalite mizè pral tonbe sou li.
23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
Pandan l'ap manje plen vant li, Bondye pral move kont move sou li. Malè pral tonbe dri sou li.
24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
Lè l'ap chache kouri pou yon nepe fèt an fè, yon flèch an kwiv pral pèse l' pak an pak.
25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
Yon flèch ap pèse kò l'. San li ap degoute konsa nan pwent flèch la. Kè l' sere, li wè lanmò anfas.
26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
Li pèdi tou sa li te sere. Yon dife pesonn pa limen ap boule l'. L'ap devore tou sa ki lakay li.
27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
Syèl la fè konnen tou sa li te fè ki mal. Latè kanpe pou denonse l'.
28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
Yon sèl dlo desann va pote kay li ale, jou Bondye va fè kolè sa a sou li.
29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
Wi, se sa Bondye sere pou mechan yo. Se sa mechan yo pral resevwa nan men Bondye.
