Йов 20
1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
Then Zophar the Naamathite answered,
2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
“Therefore my thoughts answer me, even by reason of my haste that is in me.
3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
I have heard the reproof which puts me to shame. The spirit of my understanding answers me.
4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
Don’t you know this from old time, since man was placed on earth,
5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
that the triumphing of the wicked is short, the joy of the godless but for a moment?
6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
Though his height mount up to the heavens, and his head reach to the clouds,
7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
yet he will perish forever like his own dung. Those who have seen him will say, ‘Where is he?’
8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
He will fly away as a dream, and will not be found. Yes, he will be chased away like a vision of the night.
9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
The eye which saw him will see him no more, neither will his place see him any more.
10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
His children will seek the favour of the poor. His hands will give back his wealth.
11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
His bones are full of his youth, but youth will lie down with him in the dust.
12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
“Though wickedness is sweet in his mouth, though he hide it under his tongue,
13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
though he spare it, and will not let it go, but keep it still within his mouth,
14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
yet his food in his bowels is turned. It is cobra venom within him.
15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
He has swallowed down riches, and he will vomit them up again. God will cast them out of his belly.
16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
He will suck cobra venom. The viper’s tongue will kill him.
17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
He will not look at the rivers, the flowing streams of honey and butter.
18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
He will restore that for which he laboured, and will not swallow it down. He will not rejoice according to the substance that he has gotten.
19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
For he has oppressed and forsaken the poor. He has violently taken away a house, and he will not build it up.
20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
“Because he knew no quietness within him, he will not save anything of that in which he delights.
21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
There was nothing left that he didn’t devour, therefore his prosperity will not endure.
22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
In the fullness of his sufficiency, distress will overtake him. The hand of everyone who is in misery will come on him.
23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
When he is about to fill his belly, God will cast the fierceness of his wrath on him. It will rain on him while he is eating.
24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
He will flee from the iron weapon. The bronze arrow will strike him through.
25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
He draws it out, and it comes out of his body. Yes, the glittering point comes out of his liver. Terrors are on him.
26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
All darkness is laid up for his treasures. An unfanned fire will devour him. It will consume that which is left in his tent.
27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
The heavens will reveal his iniquity. The earth will rise up against him.
28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
The increase of his house will depart. They will rush away in the day of his wrath.
29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
This is the portion of a wicked man from God, the heritage appointed to him by God.”
