Йов 20
1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
Then answered Zophar the Naamathite, and said,
2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
Therefore do my thoughts cause me to answer, and for this I make haste.
3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
I have heard the check of my reproach, and the spirit of my understanding causes me to answer.
4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
Know you not this of old, since man was placed upon earth,
5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
That the triumphing of the wicked is short, and the joy of the hypocrite but for a moment?
6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
Though his excellency mount up to the heavens, and his head reach unto the clouds;
7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
Yet he shall perish for ever like his own dung: they which have seen him shall say, Where is he?
8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
He shall fly away as a dream, and shall not be found: yea, he shall be chased away as a vision of the night.
9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
The eye also which saw him shall see him no more; neither shall his place any more behold him.
10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
His children shall seek to please the poor, and his hands shall restore their goods.
11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
His bones are full of the sin of his youth, which shall lie down with him in the dust.
12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
Though wickedness be sweet in his mouth, though he hide it under his tongue;
13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
Though he spare it, and forsake it not; but keep it still within his mouth:
14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
Yet his food in his bowels is turned, it is the gall of asps within him.
15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
He has swallowed down riches, and he shall vomit them up again: God shall cast them out of his belly.
16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
He shall suck the poison of asps: the viper's tongue shall slay him.
17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
He shall not see the rivers, the floods, the brooks of honey and butter.
18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
That which he laboured for shall he restore, and shall not swallow it down: according to his substance shall the restitution be, and he shall not rejoice therein.
19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
Because he has oppressed and has forsaken the poor; because he has violently taken away an house which he built not;
20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
Surely he shall not feel quietness in his belly, he shall not save of that which he desired.
21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
There shall none of his food be left; therefore shall no man look for his goods.
22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
In the fullness of his sufficiency he shall be in straits: every hand of the wicked shall come upon him.
23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
When he is about to fill his belly, God shall cast the fury of his wrath upon him, and shall rain it upon him while he is eating.
24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
He shall flee from the iron weapon, and the bow of steel shall strike him through.
25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
It is drawn, and comes out of the body; yea, the glittering sword comes out of his gall: terrors are upon him.
26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
All darkness shall be hid in his secret places: a fire not blown shall consume him; it shall go ill with him that is left in his tabernacle.
27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
The heaven shall reveal his iniquity; and the earth shall rise up against him.
28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
The increase of his house shall depart, and his goods shall flow away in the day of his wrath.
29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
This is the portion of a wicked man from God, and the heritage appointed unto him by God.
