Йов 20
1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
Then Zophar the Naamathite replied:
2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
“So my anxious thoughts compel me to answer, because of the turmoil within me.
3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
I have heard a rebuke that insults me, and my understanding prompts a reply.
4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
Do you not know that from antiquity, since man was placed on the earth,
5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
the triumph of the wicked has been brief and the joy of the godless momentary?
6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
Though his arrogance reaches the heavens, and his head touches the clouds,
7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
he will perish forever, like his own dung; those who had seen him will ask, ‘Where is he?’
8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
He will fly away like a dream, never to be found; he will be chased away like a vision in the night.
9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
The eye that saw him will see him no more, and his place will no longer behold him.
10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
His sons will seek the favor of the poor, for his own hands must return his wealth.
11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
The youthful vigor that fills his bones will lie down with him in the dust.
12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
Though evil is sweet in his mouth and he conceals it under his tongue,
13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
though he cannot bear to let it go and keeps it in his mouth,
14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
yet in his stomach his food sours into the venom of cobras within him.
15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
He swallows wealth but vomits it out; God will force it from his stomach.
16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
He will suck the poison of cobras; the fangs of a viper will kill him.
17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
He will not enjoy the streams, the rivers flowing with honey and cream.
18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
He must return the fruit of his labor without consuming it; he cannot enjoy the profits of his trading.
19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
For he has oppressed and forsaken the poor; he has seized houses he did not build.
20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
Because his appetite is never satisfied, he cannot escape with his treasure.
21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
Nothing is left for him to consume; thus his prosperity will not endure.
22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
In the midst of his plenty, he will be distressed; the full force of misery will come upon him.
23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
When he has filled his stomach, God will vent His fury upon him, raining it down on him as he eats.
24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
Though he flees from an iron weapon, a bronze-tipped arrow will pierce him.
25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
It is drawn out of his back, the gleaming point from his liver. Terrors come over him.
26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
Total darkness is reserved for his treasures. A fire unfanned will consume him and devour what is left in his tent.
27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
The heavens will expose his iniquity, and the earth will rise up against him.
28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
The possessions of his house will be removed, flowing away on the day of God’s wrath.
29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
This is the wicked man’s portion from God, the inheritance God has appointed him.”
