Йов 20
1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
Then Zophar the Naamathite answered, and said,
2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
Therefore my thoughts cause me to answer, even because of my haste that is in me.
3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
I have heard the reproof which puts me to shame, and the spirit of my understanding answers me.
4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
Know thou this of old time, since man was placed upon earth,
5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
that the triumphing of the wicked is short, and the joy of the profane but for a moment?
6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
Though his height mounts up to the heavens, and his head reaches to the clouds,
7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
yet he shall perish forever like his own dung. Those who have seen him shall say, Where is he?
8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
He shall fly away as a dream, and shall not be found. Yea, he shall be chased away as a vision of the night.
9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
The eye which saw him shall see him no more, neither shall his place any more behold him.
10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
His sons shall seek the favor of the poor, and his hands shall give back his wealth.
11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
His bones are full of his youth, but it shall lie down with him in the dust.
12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
Though wickedness be sweet in his mouth, though he hide it under his tongue,
13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
though he spares it, and will not let it go, but keep it still within his mouth,
14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
yet his food in his bowels is turned. It is the gall of asps within him.
15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
He has swallowed down riches, and he shall vomit them up again. God will cast them out of his belly.
16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
He shall suck the poison of asps. The viper's tongue shall kill him.
17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
He shall not look upon the rivers, the flowing streams of honey and butter.
18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
That which he labored for shall he restore, and shall not swallow it down. According to the substance that he has gotten, he shall not rejoice.
19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
For he has oppressed and forsaken the poor. He has violently taken away a house, and he shall not build it up.
20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
Because he knew no quietness within him, he shall not save any of that in which he delights.
21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
There was nothing left that he did not devour, therefore his prosperity shall not endure.
22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
In the fullness of his sufficiency he shall be in straits. The hand of everyone who is in misery shall come upon him.
23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
When he is about to fill his belly, God will cast the fierceness of his wrath upon him, and will rain it upon him while he is eating.
24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
He shall flee from the iron weapon, and the bow of brass shall strike him through.
25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
He draws it forth, and it comes out of his body, yea, the glittering point comes out of his gall. Terrors are upon him.
26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
All darkness is laid up for his treasures. A fire not blown shall devour him. It shall consume that which is left in his tent.
27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
The heavens shall reveal his iniquity, and the earth shall rise up against him.
28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
The increase of his house shall depart, flowed away in the day of his wrath.
29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
This is the portion of a wicked man from God, and the heritage appointed to him by God.
