Йов 20
1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
Te phoeiah Naamathi Zophar loh a doo tih,
2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
“Te dongah ka pomnah kai n'thuung tih kamah khuiah ka tawn uh coeng dongah ni.
3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
Ka thuituennah he mingthae la ka yaak dongah ka yakmingnah dongah mueihla loh kai n'doo.
4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
Suen lamloh diklai dongah hlang a khueh parhi te na ming a?
5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
Halang kah omngaih laa tah yoei tih lailak kah kohoenah khaw mikhaptok hil mai ni.
6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
A thinlennah te vaan duela cet tih a lu loh khomai duela puet cakhaw,
7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
a aek bangla a yoeyah la milh vetih anih aka hmu rhoek loh, “Anih ta?” a ti uh ni.
8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
Mang bangla a ding phoeiah tah anih te hmu uh pawh. Khoyin kah olphong bangla khum hmata.
9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
A mik loh a hmuh khaw rhaep mahpawh. Anih te amah hmuen ah mae voel mahpawh.
10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
A ca rhoek loh tattloel rhoek te a moeithen uh tih a kut loh a thahuem te a mael uh.
11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
A rhuh tah a cacawn rhoek bangla hah uh dae a cacawn rhoek khaw amah neh laipi dongah ni a yalh eh.
12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
A ka dongah tui mai cakhaw boethae te a lai hmui ah a thuh.
13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
Te te a hnaih tih a toeng pawt dongah a ka khui la a ma-uem.
14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
A bung khuikah a buh te a khui ah minta sue la poeh ni.
15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
Khuehtawn a dolh vaengah a bung khui lamloh lok vetih anih te Pathen loh a talh ni.
16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
Minta sue loh a khut vetih rhulthae lai loh amah a ngawn ni.
17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
Soklong, tuiva neh khorha kah khoitui neh suknaeng te hmuh mahpawh.
18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
Thatloh phu te a thuung akhaw a hnothung kah thadueng bangla a dolh pawt dongah yoka pawh.
19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
tattloel te a neet phoeiah amah loh a sak mueh im te a hnoo sak tih a rawth pah.
20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
A bungko lamkah thayoeituipan te ming pawt tih a nai nen khaw loeih pawh.
21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
A caak ham caknoi om pawh. Te dongah a thennah poem hae mahpawh.
22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
A khuehtawn neh a hah vaengah anih te a daengdaeh vetih thakthaekung kah kut boeih te anih soah thoeng ni.
23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
Anih bung hah sak ham a taengah amah kah thintoek thinsa a tueih pah vetih a buhcak te anih soah a tlan sak.
24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
Thicung lungpok haica lamloh yong dae anih te rhohum lii loh a kah.
25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
A yueh vaengah a pumpu lamloh a pawlh pah. Te vaengah a hmuet khui lamkah mueirhih te amah soah rhaek la a caeh pah ni.
26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
Hmaisuep cungkuem te khoem hamla a tung. A hmuh mueh hmai loh anih te a hlawp vetih a dap kah rhaengnaeng khaw a talh pah ni.
27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
Anih kathaesainah te vaan loh a hliphen uh vetih diklai loh amah taengah a tai pah ni.
28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
A thintoeknah hnin ah tah a im kah cangpai khaw a poelyoe pah vetih a hawk pah ni.
29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
Halang hlang loh tebang khoyo te Pathen taeng lamkah a dang tih Pathen loh a ol rho la a khueh pah,” a ti.
