Йов 19
1 А Йов відповів та й сказав:
Sai Ayuba ya amsa,
2 „Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?
“Har yaushe za ku yi ta ba ni azaba ku kuma murƙushe ni da maganganunku?
3 Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!
Yanzu sau goma ke nan kuna wulaƙanta ni, kuna kai mini hari na rashin kunya.
4 Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.
In gaskiya ne na yi laifi, kuskurena ya rage nawa.
5 Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?
In kuwa za ku ɗaukaka kanku a kaina kuna ɗauka wahalar da nake sha domin na yi laifi ne,
6 Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!
sai ku san cewa Allah ya yi mini ba daidai ba ya kewaye ni da ragarsa.
7 Ось „ґвалт!“я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!
“Ko da yake na yi kuka cewa, ‘An yi mini ba daidai ba!’ Ba a amsa mini ba; ko da yake na nemi taimako, ba a yi adalci ba.
8 Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!
Ya tare mini hanya yadda ba zan iya wucewa ba; ya rufe hanyata da duhu.
9 Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!
Ya cire darajar da nake da ita, ya kuma cire rawani daga kaina.
10 Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.
Ya yi kaca-kaca da ni har sai da na ƙare; ya tuge begen da nake da shi kamar itace.
11 І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:
Yana jin haushina ya lissafta ni cikin maƙiyansa.
12 полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.
Rundunarsa ta zo da ƙarfi; suka kafa sansani kewaye da ni, suka zagaye tentina.
13 Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,
“Ya raba ni da’yan’uwana maza; abokaina sun zama baƙi gare ni.
14 мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.
Dangina sun tafi; abokaina na kurkusa sun manta da ni.
15 Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.
Waɗanda sukan ziyarce ni, da masu yi mini aiki mata sun ɗauke ni baƙo.
16 Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.
Na kira bawana, amma bai amsa ba, ko da yake na roƙe shi da bakina.
17 Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.
Numfashina yana ɓata wa matata rai;’yan’uwana sun ƙi ni.
18 Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.
Har’yan yara suna rena ni; in sun gan ni sai su fara yi mini riyar reni.
19 Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.
Duk abokaina sun yashe ni; waɗanda nake ƙauna sun zama ba sa ƙaunata.
20 До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.
Ni ba kome ba ne sai dai fata da ƙashi, da ƙyar na tsira.
21 Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!
“Ku tausaya mini, abokaina, ku ji tausayina, gama hannun Allah ya sauko a kaina.
22 Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?
Don me kuke fafarata kamar yadda Allah yake yi? Ba ku gaji da yagar fatata ba?
23 О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,
“Kash, da ma a ce ana rubuta maganganuna, da an rubuta su a littafi,
24 коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!
a rubuta su da ƙarfe a kan dutse don su dawwama har abada!
25 Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху
Na san wanda zai fanshe ni yana nan da rai, kuma a ƙarshe zai tsaya a kan duniya.
26 цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,
Kuma bayan an hallaka fatata, duk da haka a cikin jiki zan ga Allah.
27 сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!
Zan gan shi da kaina da idanuna, Ni, ba wani ba ne. Zuciyata ta cika da wannan tunani!
28 Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“
“In kuka ce, ‘Za ku ci gaba da matsa mini, tun da shi ne tushen damuwa,’
29 то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“
sai ku ma ku ji tsoron takobin; gama fushi yakan kawo hukunci ta wurin takobi, sa’an nan za ku san cewa akwai shari’a.”
