Йов 19
1 А Йов відповів та й сказав:
Jòb pran lapawòl, li di konsa:
2 „Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?
-Manyè sispann vire lòlòj mwen non! Manyè sispann kraze kouraj mwen ak tout pawòl sa yo?
3 Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!
Tout tan n'ap plede joure m', n'ap trennen m' nan labou. Nou pa wont jan n'ap malmennen m' la a?
4 Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.
Menm si mwen ta fè sa m' pa t' dwe fè, ki jan pou sa ta ka fè nou mal?
5 Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?
Nou konprann nou pi bon pase m'. Nou di se paske mwen antò kifè m'ap pase tray sa a.
6 Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!
Nou pa wè se Bondye k'ap manyen avè m'. Se li menm ki pran m' nan pèlen.
7 Ось „ґвалт!“я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!
Si m' rele anmwe ansasen, pesonn p'ap reponn. Si m' mande jistis, pesonn p'ap kanpe pou defann mwen.
8 Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!
Bondye bare tout chemen devan mwen. M' pa ka pase. Li fè m' wè tou nwa devan mwen.
9 Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!
Li fè yo ban m' move non. Li fè m' pèdi tout byen m'.
10 Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.
Li minen m' tout jan. M'ap deperi. Li wete tout espwa m'. Mwen tankou yon pyebwa yo derasinen.
11 І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:
Bondye ankòlè nèt sou mwen. Li konsidere m' tankou yon lènmi.
12 полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.
Li voye yon bann malè sou mwen yon grenn kou, tankou yon lame k'ap atake m'. Yo rive sou mwen san m' pa wè sa. Yo sènen m' anndan lakay mwen.
13 Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,
Bondye fè frè m' yo renka kò yo sou mwen. Zanmi m' yo kouri pou mwen.
14 мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.
Tout fanmi mwen yo, tout bon zanmi m' yo disparèt. Moun mwen te konn resevwa lakay mwen bliye m'.
15 Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.
Ata sèvant lakay mwen pa rekonèt mwen. Pou yo, yo pa janm konnen m'.
16 Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.
Si mwen rele yon domestik, li pa reponn mwen. Mwen te mèt lapriyè nan pye l', li pa okipe m'.
17 Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.
Madanm mwen pa ka pran sant mwen. Ata pwòp pitit mwen yo pè pwoche bò kote m'.
18 Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.
Tout timoun ap pase m' nan betiz. Si m' fè yon ti kanpe, yo pase m' nan tenten.
19 Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.
Pi bon zanmi m' yo ap gade m' ak degoutans. Sa m' pi renmen yo ap pale sou do m'.
20 До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.
Mwen tounen zo ak po. Sa ki rete pou m' mouri a pa anyen.
21 Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!
Nou se zanmi m'. Pitye pou mwen! Pitye! Se Bondye menm ki leve men sou mwen.
22 Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?
Poukisa pou nou leve dèyè m' tou menm jan ak Bondye? Koulye a, nou pa pèsekite m' kont nou?
23 О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,
Si sèlman te gen yon moun pou kouche pawòl mwen yo, pou ekri yo sou papye,
24 коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!
pou grave yo ak sizo sou wòch plat, pou yo toujou rete make!
25 Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху
Mwen menm, mwen konnen moun ki gen pou vin pran defans mwen an byen vivan. Se li menm an dènye k'ap kanpe sou latè pou pale pou mwen.
26 цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,
Apre m' fin mouri, l'ap mete m' kanpe bò kote l'. M'a wè Bondye ak pwòp je m'.
27 сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!
Se mwen menm menm k'ap wè l'. Se p'ap yon lòt moun! Kè m' ap fann,
28 Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“
paske n'ap mande ki jan pou n' fè m' pase mizè ankò? Ki rezon n'ap jwenn nan mwen pou nou atake m'?
29 то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“
Men, atansyon pou se pa sou nou nepe a tonbe, lè Bondye va soti pou pini moun ki antò yo. Lè sa a, n'a konnen gen yon moun k'ap jije tout bon.
