Йов 18
1 І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
И отвечал Вилдад Савхеянин и сказал:
2 „Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
когда же положите вы конец таким речам? обдумайте, и потом будем говорить.
3 Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
Зачем считаться нам за животных и быть униженными в собственных глазах ваших?
4 О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
О ты, раздирающий душу твою в гневе твоем! Неужели для тебя опустеть земле, и скале сдвинуться с места своего?
5 Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
Да, свет у беззаконного потухнет, и не останется искры от огня его.
6 його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
Померкнет свет в шатре его, и светильник его угаснет над ним.
7 стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
Сократятся шаги могущества его, и низложит его собственный замысел его,
8 Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
ибо он попадет в сеть своими ногами и по тенетам ходить будет.
9 пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
Петля зацепит за ногу его, и грабитель уловит его.
10 на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
Скрытно разложены по земле силки для него и западни на дороге.
11 Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
Со всех сторон будут страшить его ужасы и заставят его бросаться туда и сюда.
12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
Истощится от голода сила его, и гибель готова, сбоку у него.
13 Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
Съест члены тела его, съест члены его первенец смерти.
14 Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
Изгнана будет из шатра его надежда его, и это низведет его к царю ужасов.
15 Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
Поселятся в шатре его, потому что он уже не его; жилище его посыпано будет серою.
16 Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
Снизу подсохнут корни его, и сверху увянут ветви его.
17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
Память о нем исчезнет с земли, и имени его не будет на площади.
18 Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
Изгонят его из света во тьму и сотрут его с лица земли.
19 У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
Ни сына его, ни внука не будет в народе его, и никого не останется в жилищах его.
20 На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
О дне его ужаснутся потомки, и современники будут объяты трепетом.
21 Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
Таковы жилища беззаконного, и таково место того, кто не знает Бога.
