Йов 18
1 І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
Bildaad Shuhaahichi akkana jedhee deebise:
2 „Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
“Isin haasaa kana yoom fixxu? Mee qalbeeffadhaa; ergasii dubbachuu dandeenya.
3 Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
Nu maaliif akka looniitti hedamna? Maaliifis fuula kee duratti akka gowwaatti ilaalamna?
4 О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
Ati kan aariidhaan of ciccirtu, lafti sababii keetiif duwwaatti haftii? Yookaan kattaan iddoo isaatii ni buqqifamaa?
5 Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
“Ibsaan nama hamaa ni dhaama; arrabni ibidda isaa ifa hin kennu.
6 його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
Ifni dunkaana isaa keessaa ni dukkanaaʼa; ibsaan isa bira jirus ni dhaama.
7 стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
Jabinni tarkaanfii isaa ni dadhaba; malli isaas isuma kuffisa.
8 Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
Miilli isaa kiyyoo keessa isa buusa; inni boolla kiyyeeffame irra ni joora.
9 пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
Kiyyoon kottee isaa qaba; futtaasaanis jabeessee isa qaba.
10 на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
Lafa irra funyoon isaaf dhokfameera; karaa isaa irras kiyyoon kaaʼameera.
11 Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
Naasuun karaa hundaan isa sodaachisa; faana isaa buʼees isa ariʼa.
12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
Badiisni afaan itti banateera; balaanis qophaaʼee jiguu isaa eeggata.
13 Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
Gogaan isaa dhukkubaan nyaatamee dhuma; ilmi duʼaa hangaftichi harkaa fi miilla isaa nyaata.
14 Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
Inni dunkaana abdate keessaa buqqifamee gara mootii sodaatti geeffama.
15 Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
Waan kan isaa hin taʼinis dunkaana isaa keessa jiraata; dinyiin bobaʼus iddoo inni jiraatu irra faffacaʼa.
16 Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
Jalaan hiddi isaa ni goga; irraan immoo dameen isaa ni coollaga.
17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
Yaadannoon isaa lafa irraa ni bada; maqaan isaas lafa irraa ni dhabama.
18 Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
Inni ifa keessaa gara dukkanaatti darbatama; addunyaa irraas ni dhabama.
19 У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
Inni saba isaa gidduutti ijoollee yookaan sanyii, biyya duraan jiraate keessatti hambaa hin qabaatu.
20 На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
Namoonni dhiʼaa waaʼee isaa dhagaʼanii rifatu; warri baʼaas sodaadhaan guutamu.
21 Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
Iddoon jireenya nama hamaa, dhugumaan akkana taʼa; iddoon nama Waaqa hin beeknees kanuma taʼa.”
