Йов 18
1 І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
Då tok Bildad frå Suah til ords og sagde:
2 „Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
«Kor lenge driv de jagt på ord? Gjev gaum, lat oss so talast ved!
3 Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
Kvi skal me reknast liksom fe, som ureine i dykkar augo?
4 О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
Å, du som riv deg sund i sinne, skal jordi øydast for di skuld? Skal fjellet flytjast frå sin stad?
5 Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
Men sløkt vert ljoset for den vonde, og hans åre-eld skal ikkje skina.
6 його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
I tjeldet hans vert ljoset myrkt, og lampa sloknar yver han.
7 стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
Hans sterke stig vert snævra inn; han snåvar yver sine planar.
8 Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
Hans fot vert fløkt i garnet inn, og upp i netet ferdast han;
9 пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
og snara triv um hælen hans, og gildra tek på honom fat.
10 на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
I jordi løynde gildror lurer, og fellor ventar på hans veg.
11 Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
Og rædslor trugar rundt ikring og skræmer han for kvart eit stig.
12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
Ulukka hungrar etter han, og vondt vil føra han til fall,
13 Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
vil eta kvar ein led og lem, ja, det vil daudens eldste son.
14 Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
Hans trygd er rivi frå hans tjeld; du sender han til rædsle-kongen.
15 Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
I huset hans bur framande, det vert strått svåvel på hans bustad.
16 Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
Hans rot i grunnen turkar ut; den høge kruna visnar burt.
17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
Hans minne kverv frå jordi burt, og namnlaus vert han vidt og breidt.
18 Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
Frå ljos til myrker driv dei honom og jagar han frå landi burt.
19 У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
Han barnlaus vert i eige folk; i heimen hans slepp ingen undan.
20 На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
Og vestmenn støkk for dagen hans, og austmenn vert av rædsla slegne.
21 Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
Just soleis gjeng det nidings hus, den heim der ingen kjenner Gud.»
