Йов 18
1 І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
Da tok Bildad fra Suah til orde og sa:
2 „Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
Når vil I dog engang sette en grense for eders ord? Bli først forstandige, så kan vi tale sammen.
3 Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
Hvorfor er vi aktet som fe? Hvorfor er vi urene i eders øine?
4 О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
Å du som sønderriver dig selv din vrede! Mon jorden for din skyld skal lates øde, og en klippe rokkes fra sitt sted?
5 Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
Like fullt skal den ugudeliges lys utslukkes, og hans ilds lue skal ikke skinne.
6 його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
Lyset skal formørkes i hans telt og hans lampe utslukkes over ham.
7 стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
Hans kraftige skritt skal bli innsnevret, og hans eget råd styrte ham;
8 Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
for han kommer inn i et garn med sine føtter, og han vandrer på et nett.
9 пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
En snare griper om hans hæl, et rep tar fatt i ham.
10 на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
Skjult i jorden er det garn han fanges i, og fellen ligger på hans vei.
11 Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
Redsler forferder ham rundt om og jager ham hvor han setter sin fot.
12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
Av sult blir hans kraft fortært, og ulykke står ferdig ved hans side.
13 Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
Hans hud fortæres stykke for stykke, dødens førstefødte fortærer hans lemmer.
14 Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
Han rives bort fra sitt telt, som han setter sin lit til, og du lar ham dra avsted til redslenes konge.
15 Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
Folk som ikke hører ham til, bor i hans telt; det strøes svovel over hans bosted.
16 Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
Nedentil tørkes hans røtter bort, og oventil visner hans grener.
17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
Hans minne er blitt borte i landet, og hans navn nevnes ikke mere ute på marken.
18 Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
Han støtes fra lys ut i mørke, han jages bort fra jorderike.
19 У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
Han har ikke barn og ikke efterkommere blandt sitt folk, og det finnes ingen i hans boliger som har sloppet unda.
20 На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
Over hans dag forferdes de som bor i Vesten, og de som bor i Østen, gripes av redsel.
21 Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
Just således går det med den urettferdiges boliger, og således med hjemmet til den som ikke kjenner Gud.
