Йов 18
1 І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
Respondens autem Baldad Suhites, dixit:
2 „Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
Usque ad quem finem verba iactabitis? intelligite prius, et sic loquamur.
3 Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
Quare reputati sumus ut iumenta, et sorduimus coram vobis?
4 О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
Qui perdis animam tuam in furore tuo, numquid propter te derelinquetur terra, et transferentur rupes de loco suo?
5 Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
Nonne lux impii extinguetur, nec splendebit flamma ignis eius?
6 його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
Lux obtenebrescet in tabernaculo illius, et lucerna, quae super eum est, extinguetur.
7 стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
Arctabuntur gressus virtutis eius, et praecipitabit eum consilium suum.
8 Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
Immisit enim in rete pedes suos, et in maculis eius ambulat.
9 пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
Tenebitur planta illius laqueo, et exardescet contra eum sitis.
10 на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
Abscondita est in terra pedica eius, et decipula illius super semitam.
11 Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
Undique terrebunt eum formidines, et involvent pedes eius.
12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
Attenuetur fame robur eius, et inedia invadat costas illius.
13 Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
Devoret pulchritudinem cutis eius, consumat brachia illius primogenita mors.
14 Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
Avellatur de tabernaculo suo fiducia eius, et calcet super eum, quasi rex, interitus.
15 Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
Habitent in tabernaculo illius socii eius, qui non est, aspergatur in tabernaculo eius sulphur.
16 Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
Deorsum radices eius siccentur, sursum autem atteratur messis eius.
17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
Memoria illius pereat de terra, et non celebretur nomen eius in plateis.
18 Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
Expellet eum de luce in tenebras, et de orbe transferet eum.
19 У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
Non erit semen eius, neque progenies in populo suo, nec ullae reliquiae in regionibus eius.
20 На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
In die eius stupebunt novissimi, et primos invadet horror.
21 Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
Haec sunt ergo tabernacula iniqui, et iste locus eius, qui ignorat Deum.
