Йов 18
1 І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
Respondens autem Baldad Suhites, dixit:
2 „Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
Usque ad quem finem verba jactabitis? intelligite prius, et sic loquamur.
3 Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
Quare reputati sumus ut jumenta, et sorduimus coram vobis?
4 О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
Qui perdis animam tuam in furore tuo, numquid propter te derelinquetur terra, et transferentur rupes de loco suo?
5 Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
Nonne lux impii extinguetur, nec splendebit flamma ignis ejus?
6 його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
Lux obtenebrescet in tabernaculo illius, et lucerna quæ super eum est extinguetur.
7 стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
Arctabuntur gressus virtutis ejus, et præcipitabit eum consilium suum.
8 Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
Immisit enim in rete pedes suos, et in maculis ejus ambulat.
9 пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
Tenebitur planta illius laqueo, et exardescet contra eum sitis.
10 на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
Abscondita est in terra pedica ejus, et decipula illius super semitam.
11 Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
Undique terrebunt eum formidines, et involvent pedes ejus.
12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
Attenuetur fame robur ejus, et inedia invadat costas illius.
13 Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
Devoret pulchritudinem cutis ejus; consumat brachia illius primogenita mors.
14 Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
Avellatur de tabernaculo suo fiducia ejus, et calcet super eum, quasi rex, interitus.
15 Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
Habitent in tabernaculo illius socii ejus qui non est; aspergatur in tabernaculo ejus sulphur.
16 Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
Deorsum radices ejus siccentur: sursum autem atteratur messis ejus.
17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
Memoria illius pereat de terra, et non celebretur nomen ejus in plateis.
18 Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
Expellet eum de luce in tenebras, et de orbe transferet eum.
19 У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
Non erit semen ejus, neque progenies in populo suo, nec ullæ reliquiæ in regionibus ejus.
20 На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
In die ejus stupebunt novissimi, et primos invadet horror.
21 Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
Hæc sunt ergo tabernacula iniqui, et iste locus ejus qui ignorat Deum.
