Йов 18
1 І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
| ויען בלדד השחי ויאמר |
2 „Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
| עד-אנה תשימון קנצי למלין תבינו ואחר נדבר |
3 Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
| מדוע נחשבנו כבהמה נטמינו בעיניכם |
4 О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
| טרף נפשו באפו הלמענך תעזב ארץ ויעתק-צור ממקמו |
5 Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
| גם אור רשעים ידעך ולא-יגה שביב אשו |
6 його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
| אור חשך באהלו ונרו עליו ידעך |
7 стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
| יצרו צעדי אונו ותשליכהו עצתו |
8 Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
| כי-שלח ברשת ברגליו ועל-שבכה יתהלך |
9 пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
| יאחז בעקב פח יחזק עליו צמים |
10 на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
| טמון בארץ חבלו ומלכדתו עלי נתיב |
11 Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
| סביב בעתהו בלהות והפיצהו לרגליו |
12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
| יהי-רעב אנו ואיד נכון לצלעו |
13 Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
| יאכל בדי עורו יאכל בדיו בכור מות |
14 Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
| ינתק מאהלו מבטחו ותצעדהו למלך בלהות |
15 Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
| תשכון באהלו מבלי-לו יזרה על-נוהו גפרית |
16 Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
| מתחת שרשיו יבשו וממעל ימל קצירו |
17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
| זכרו-אבד מני-ארץ ולא-שם לו על-פני-חוץ |
18 Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
| יהדפהו מאור אל-חשך ומתבל ינדהו |
19 У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
| לא נין לו ולא-נכד בעמו ואין שריד במגוריו |
20 На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
| על-יומו נשמו אחרנים וקדמנים אחזו שער |
21 Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
| אך-אלה משכנות עול וזה מקום לא-ידע-אל |
