Йов 18
1 І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
Bildad von Suah antwortete und sprach:
2 „Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
Wie lange wollt ihr diese Wortjagd treiben? Kommt zu Verstand, hernach wollen wir reden!
3 Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
Weswegen werden wir dem Vieh gleichgeachtet, gelten für vernagelt in euren Augen?
4 О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
Du, der sich in seinem Grimme selbst zerfleischt, - soll um deinetwillen die Erde entvölkert werden, und der Fels von seiner Stelle rücken?
5 Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
Jawohl erlischt der Gottlosen Licht, und seines Feuers Flamme leuchtet nicht.
6 його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
Das Licht verfinstert sich in seinem Zelt, und seine Leuchte über ihm erlischt.
7 стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
Seine rüstigen Schritte werden kurz, sein eigner Anschlag stürzt ihn ins Verderben.
8 Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
Denn ins Netz wird er getrieben mit seinen Füßen und über Flechtwerk wandelt er dahin.
9 пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
Die Ferse packt ein Fallstrick, fest hält ihn die Schlinge.
10 на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
An der Erde ist der Strick für ihn versteckt, und die Falle für ihn auf dem Pfade.
11 Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
Ringsum ängstigen ihn Schrecknisse und scheuchen ihn auf Schritt und Tritt.
12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
Es hungert nach ihm das Unheil, und das Verderben klammert sich an seine Seite.
13 Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
Es frißt die Glieder seines Leibes, es frißt seine Glieder der Erstgeborene des Todes.
14 Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
Er wird herausgerissen aus seinem Zelt, auf das er vertraute: es treibt ihn hin zum Könige der Schrecken.
15 Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
In seinem Zelte wohnt, was ihm nicht angehört, auf seine Wohnstätte wird Schwefel gestreut.
16 Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
Unten verdorren seine Wurzeln, und oben verwelkt sein Gezweig.
17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
Sein Gedächtnis verschwindet von der Erde, und kein Name bleibt ihm auf der Flur.
18 Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
Man stößt ihn aus dem Licht in Finsternis und treibt ihn weg vom Erdenrund.
19 У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
Nicht Sproß bleibt ihm noch Schoß in seinem Volk, und kein Entronnener ist in seiner Behausung.
20 На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
Oba seines Verhängnistags erstarren die im Westen, und Schauder packt, die im Osten wohnen.
21 Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
Ja, so ergeht's der Wohnung des Frevlers, und so der Stätte dessen, der sich um Gott nicht kümmerte!
