< Йов 18 >
1 І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
Bildad de Schuach prit la parole et dit:
2 „Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
Quand mettrez-vous un terme à ces discours? Ayez de l’intelligence, puis nous parlerons.
3 Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
Pourquoi sommes-nous regardés comme des bêtes? Pourquoi ne sommes-nous à vos yeux que des brutes?
4 О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
O toi qui te déchires dans ta fureur, Faut-il, à cause de toi, que la terre devienne déserte? Faut-il que les rochers disparaissent de leur place?
5 Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
La lumière du méchant s’éteindra, Et la flamme qui en jaillit cessera de briller.
6 його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
La lumière s’obscurcira sous sa tente, Et sa lampe au-dessus de lui s’éteindra.
7 стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
Ses pas assurés seront à l’étroit; Malgré ses efforts, il tombera.
8 Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
Car il met les pieds sur un filet, Il marche dans les mailles,
9 пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
Il est saisi au piège par le talon, Et le filet s’empare de lui;
10 на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
Le cordeau est caché dans la terre, Et la trappe est sur son sentier.
11 Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
Des terreurs l’assiègent, l’entourent, Le poursuivent par derrière.
12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
La faim consume ses forces, La misère est à ses côtés.
13 Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
Les parties de sa peau sont l’une après l’autre dévorées, Ses membres sont dévorés par le premier-né de la mort.
14 Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
Il est arraché de sa tente où il se croyait en sûreté, Il se traîne vers le roi des épouvantements.
15 Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
Nul des siens n’habite sa tente, Le soufre est répandu sur sa demeure.
16 Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
En bas, ses racines se dessèchent; En haut, ses branches sont coupées.
17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
Sa mémoire disparaît de la terre, Son nom n’est plus sur la face des champs.
18 Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
Il est poussé de la lumière dans les ténèbres, Il est chassé du monde.
19 У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
Il ne laisse ni descendants ni postérité parmi son peuple, Ni survivant dans les lieux qu’il habitait.
20 На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
Les générations à venir seront étonnées de sa ruine, Et la génération présente sera saisie d’effroi.
21 Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
Point d’autre destinée pour le méchant, Point d’autre sort pour qui ne connaît pas Dieu!