Йов 18
1 І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
Alors Baldad de Suhé prit la parole et dit:
2 „Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
Quand donc mettrez-vous un terme à ces discours? Ayez de l’intelligence, puis nous parlerons.
3 Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
Pourquoi nous regardez-vous comme des brutes, et sommes-nous stupides à vos yeux?
4 О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
Toi qui te déchires dans ta fureur, veux-tu qu’à cause de toi la terre devienne déserte, que le rocher soit transporté hors de sa place?
5 Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
Oui, la lumière du méchant s’éteindra, et la flamme de son foyer cessera de briller.
6 його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
Le jour s’obscurcira sous sa tente, sa lampe s’éteindra au-dessus de lui.
7 стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
Ses pas si fermes seront à l’étroit, son propre conseil précipite sa chute.
8 Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
Ses pieds le jettent dans les rets, il marche sur le piège.
9 пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
Le filet saisit ses talons; il est serré dans ses nœuds.
10 на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
Pour lui les lacs sont cachés sous terre, et la trappe est sur son sentier.
11 Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
De tous côtés des terreurs l’assiègent, et le poursuivent pas à pas.
12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
La disette est son châtiment, et la ruine est prête pour sa chute.
13 Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
La peau de ses membres est dévorée; ses membres sont dévorés par le premier-né de la mort.
14 Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
Il est arraché de sa tente, où il se croyait en sûreté; on le traîne vers le Roi des frayeurs.
15 Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
Nul des siens n’habite dans sa tente, le soufre est semé sur sa demeure.
16 Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
En bas, ses racines se dessèchent, en haut, ses rameaux sont coupés.
17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
Sa mémoire a disparu de la terre, il n’a plus de nom dans la contrée.
18 Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
On le chasse de la lumière dans les ténèbres, on le bannit de l’univers.
19 У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
Il ne laisse ni descendance ni postérité dans sa tribu; aucun survivant dans son séjour.
20 На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
Les peuples de l’Occident sont stupéfaits de sa ruine, et ceux de l’Orient en sont saisis d’horreur.
21 Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
Telle est la demeure de l’impie, telle est la place de l’homme qui ne connaît pas Dieu.
