Йов 18
1 І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
And Bildad the Shuhite answereth and saith: —
2 „Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
When do ye set an end to words? Consider ye, and afterwards do we speak.
3 Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
Wherefore have we been reckoned as cattle? We have been defiled in your eyes!
4 О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
(He is tearing himself in his anger.) For thy sake is earth forsaken? And removed is a rock from its place?
5 Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
Also, the light of the wicked is extinguished. And there doth not shine a spark of his fire.
6 його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
The light hath been dark in his tent, And his lamp over him is extinguished.
7 стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
Straitened are the steps of his strength, And cast him down doth his own counsel.
8 Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
For he is sent into a net by his own feet, And on a snare he doth walk habitually.
9 пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
Seize on the heel doth a gin, Prevail over him do the designing.
10 на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
Hidden in the earth is his cord, And his trap on the path.
11 Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
Round about terrified him have terrors, And they have scattered him — at his feet.
12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
Hungry is his sorrow, And calamity is ready at his side.
13 Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
It consumeth the parts of his skin, Consume his parts doth death's first-born.
14 Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
Drawn from his tent is his confidence, And it causeth him to step to the king of terrors.
15 Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
It dwelleth in his tent — out of his provender, Scattered over his habitation is sulphur.
16 Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
From beneath his roots are dried up, And from above cut off is his crop.
17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
His memorial hath perished from the land, And he hath no name on the street.
18 Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
They thrust him from light unto darkness, And from the habitable earth cast him out.
19 У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
He hath no continuator, Nor successor among his people, And none is remaining in his dwellings.
20 На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
At this day westerns have been astonished And easterns have taken fright.
21 Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
Only these [are] tabernacles of the perverse, And this the place God hath not known.
