< Йов 18 >
1 І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
Then Bildad the Shuhite spoke up and said,
2 „Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
“How long will you go on talking, hunting for the right words to say? Talk sense if you want us to reply!
3 Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
Do you think we're dumb animals? Do we look stupid to you?
4 О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
You tear yourself apart with your anger. Do you think the earth has to be abandoned, or the mountains moved, just because of you?
5 Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
It's certain that the life of the wicked will end like a lamp that is snuffed out—their flame will shine no more.
6 його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
The light in their home goes out, the lamp hanging above is extinguished.
7 стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
Instead of taking strong strides they stumble, and their own plans cause them to fall.
8 Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
Their own feet trip them up and they are caught in a net; as they walk along they fall into a pit.
9 пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
A trap grabs them by the heel; a snare tightens around them.
10 на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
A noose is hidden on the ground for them; a rope is stretched across the path to trip them.
11 Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
Terrors scare the wicked, coming at them from every side, chasing them, biting at their heels.
12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
Hunger robs them of strength; disaster waits for them when they fall.
13 Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
Disease devours their skin; deadly disease consumes their limbs.
14 Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
They are torn from the homes they trusted in and taken to the king of terrors.
15 Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
People they don't know will live in their homes; sulfur will be scattered where they used to live.
16 Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
They wither away, roots below and branches above;
17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
the memory of them fades from the earth; nobody remembers their names any more.
18 Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
They are thrown out of light into darkness, driven from the world.
19 У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
They have no children or descendants among their people, and no survivors where they used to live.
20 На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
People of the west are appalled at what happens to them. People of the east are shocked.
21 Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
This is what happens to the homes of the wicked, to the places of those who reject God.”