Йов 18
1 І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
Så tog Sjuhiten Bildad til Orde og sagde:
2 „Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
"Så gør dog en Ende på dine Ord, kom til Fornuft og lad os tale!
3 Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
Hvi skal vi regnes for Kvæg og stå som umælende i dine Øjne?
4 О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
Du, som i Vrede sønderslider din Sjæl, skal for din Skyld Jorden blive øde og Klippen flyttes fra sit Sted?
5 Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
Nej, den gudløses Lys bliver slukt, hans Ildslue giver ej Lys;
6 його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
Lyset i hans Telt går ud, og hans Lampe slukkes for ham;
7 стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
hans kraftige Skridt bliver korte, han falder for eget Råd;
8 Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
thi hans Fod drives ind i Nettet, på Fletværk vandrer han frem,
9 пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
Fælden griber om Hælen, Garnet holder ham fast;
10 на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
Snaren er skjult i Jorden for ham og Saksen på hans Sti;
11 Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
Rædsler skræmmer ham alle Vegne og kyser ham Skridt for Skridt:
12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
Ulykken hungrer efter ham, Undergang lurer på hans Fald:
13 Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
Dødens førstefødte æder hans Lemmer, æder hans Legemes Lemmer;
14 Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
han rives bort fra sit Telt, sin Fortrøstning; den styrer hans Skridt til Rædslernes Konge;
15 Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
i hans Telt har Undergang hjemme, Svovl strøs ud på hans Bolig;
16 Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
nedentil tørrer hans Rødder, oventil visner hans Grene;
17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
hans Minde svinder fra Jord, på Gaden nævnes ikke hans Navn;
18 Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
man støder ham ud fra Lys i Mørket og driver ham bort fra Jorderig;
19 У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
i sit Folk har han ikke Afkom og Æt, i hans Hjem er der ingen tilbage;
20 На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
de i Vester stivner ved hans Skæbnedag, de i Øst bliver slagne af Rædsel.
21 Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
Ja, således går det den lovløses Bolig, dens Hjem, der ej kender Gud!
