Йов 18
1 І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
Odpovídaje pak Bildad Suchský, řekl:
2 „Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
Dokudž neučiníte konce řečem? Pomyslte na to, a potom mluviti budeme.
3 Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
Proč jsme počteni za hovada? Oškliví jsme jemu, jakž sami vidíte.
4 О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
Ó ty, jenž hubíš život svůj zůřením svým, zdaliž pro tebe opuštěna bude země, a odsedne skála z místa svého?
5 Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
Anobrž světlo bezbožných uhašeno bude, aniž se blyštěti bude jiskra ohně jejich.
6 його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
Světlo se zatmí v stánku jeho, a lucerna jeho v něm zhasne.
7 стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
Ssouženi budou krokové síly jeho, a porazí jej rada jeho.
8 Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
Nebo zapleten jest do síti nohami svými, a v zamotání chodí.
9 пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
Chytí ho za patu osídlo, a zmocní se ho násilník.
10 на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
Skrytať jest při zemi smečka jeho, a léčka jeho na stezce.
11 Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
Odevšad hrůzy jej děsiti budou a dotírati na nohy jeho.
12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
Hladovitá bude síla jeho, a bída pohotově při boku jeho.
13 Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
Zžíře žily kůže jeho, zžíře oudy jeho kníže smrti.
14 Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
Uchváceno bude z stánku jeho doufání jeho, a to jej přivede k králi strachů.
15 Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
V stánku jeho hrůza bydleti bude, ač nebyl jeho; posypáno bude obydlí jeho sirou.
16 Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
Od zpodku kořenové jeho uschnou, a svrchu osekány budou ratolesti jeho.
17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
Památka jeho zahyne z země, aniž jméno jeho slýcháno bude na ulicích.
18 Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
Vyženou ho z světla do tmy, anobrž z okršlku zemského vypudí jej.
19 У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
Ne pozůstaví ani syna ani vnuka v lidu svém, ani jakého ostatku v příbytcích svých.
20 На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
Nade dnem jeho zděsí se potomci, a přítomní strachem podjati budou.
21 Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
Takovýť jest zajisté způsob nešlechetného, a takový cíl toho, kterýž nezná Boha silného.
