Йов 17
1 Мій дух залама́всь, мої дні погаса́ють, — зоста́лись мені самі гроби!
Me honhom atɔ beraw, me nna so atwa, na ɔda retwɛn me.
2 Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує.
Ampa ara fɛwdifo atwa me ho ahyia; ɛsɛ sɛ mehwɛ wɔn atutuwpɛ.
3 Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам, — хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х?
“Ao Onyankopɔn, hyɛ me bɔ a wuhia. Hena bio na ɔbɛma me bammɔ?
4 Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх.
Wɔato wɔn adwene mu a wɔnte asɛm ase; enti woremma wonni nkonim.
5 Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють,
Sɛ obi sopa ne nnamfonom de gye akatua a, ɛbɛhwere ne mma aniwa.
6 Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють.
“Onyankopɔn de me ayɛ asɛm a ɛda obiara ano, obi a wɔte ntasu gu nʼani so.
7 З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь...
Awerɛhow ama mʼani ayɛ siamoo me nipadua nyinaa yɛ sunsuma.
8 Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного.
Ɛyɛ atreneefo nwonwa; wɔn a wodi bem tia wɔn a wonni nyamesu.
9 І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі.
Nanso atreneefo bɛkɔ wɔn anim, na wɔn a wɔn nsa ho tew no bɛkɔ so anya ahoɔden.
10 Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не зиахо́джу між вами розумного.
“Mo nyinaa monsan mmra mmɛsɔ nhwɛ! Na merennya onyansafo wɔ mo mu.
11 Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, —
Me nna atwa mu, me nhyehyɛe apansam. Nanso me koma apɛde
12 вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві!
ma anadwo dan awia; sum mu koraa no hann bɛn.
Sɛ ofi a mʼani da so nkutoo ne ɔda, sɛ mesɛw me kɛtɛ wɔ sum mu, (Sheol h7585)
14 До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“
sɛ meka kyerɛ porɔwee se, ‘Wo yɛ mʼagya,’ ne osunson se, ‘Me na’ anaa ‘Me nuabea’ a,
15 Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її?
na afei mʼanidaso wɔ he? Hena na obetumi anya anidaso bi ama me?
