< Йов 17 >
1 Мій дух залама́всь, мої дні погаса́ють, — зоста́лись мені самі гроби!
나의 기운이 쇠하였으며 나의 날이 다하였고 무덤이 나를 위하여 예비되었구나
2 Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує.
나를 조롱하는 자들이 오히려 나와 함께 있으므로 내 눈이 그들의 격동함을 항상 보는구나
3 Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам, — хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х?
청컨대 보증물을 주시고 친히 나의 보주가 되옵소서! 주 외에 나로 더불어 손을 칠 자가 누구리이까?
4 Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх.
주께서 그들의 마음을 가리워 깨닫지 못하게 하셨사오니 그들을 높이지 아니 하시리이다
5 Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють,
친구를 지적하여 해를 받게 한 자의 자식들은 눈이 멀지니라
6 Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють.
하나님이 나로 백성의 이야기거리가 되게 하시니 그들이 내 얼굴에 침을 뱉는구나
7 З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь...
내 눈은 근심으로 하여 어두워지고 나의 온 지체는 그림자 같구나
8 Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного.
정직자는 이를 인하여 놀라고 무죄자는 사곡한 자를 인하여 분을 내나니
9 І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі.
그러므로 의인은 그 길을 독실히 행하고 손이 깨끗한 자는 점점 힘을 얻느니라!
10 Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не зиахо́джу між вами розумного.
너희는 다 다시 올지니라 내가 너희 중에서 지혜자를 찾을 수 없느니라
11 Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, —
나의 날이 지나갔고 내 경영 내 마음의 사모하는 바가 다 끊어졌구나
12 вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві!
그들은 밤으로 낮을 삼고 빛이 어두운데 가깝다 하는구나
13 Якщо сподіва́юсь, то тільки шео́лу, як дому свого, в темноті постелю́ своє ло́же. (Sheol )
내 소망이 음부로 내 집을 삼음에 있어서 침상을 흑암에 베풀고 (Sheol )
14 До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“
무덤더러 너는 내 아비라 구더기더러 너는 내 어미, 내 자매라 할진대
15 Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її?
나의 소망이 어디 있으며 나의 소망을 누가 보겠느냐?
16 До шео́лових за́сувів зі́йде вона, коли зі́йдемо ра́зом до по́роху“. (Sheol )
흙 속에서 쉴 때에는 소망이 음부 문으로 내려갈 뿐이니라 (Sheol )