Йов 17
1 Мій дух залама́всь, мої дні погаса́ють, — зоста́лись мені самі гроби!
わが霊は破れ、わが日は尽き、墓はわたしを待っている。
2 Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує.
まことにあざける者どもはわたしのまわりにあり、わが目は常に彼らの侮りを見る。
3 Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам, — хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х?
どうか、あなた自ら保証となられるように。ほかにだれがわたしのために保証となってくれる者があろうか。
4 Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх.
あなたは彼らの心を閉じて、悟ることのないようにされた。それゆえ、彼らに勝利を得させられるはずはない。
5 Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють,
分け前を得るために友を訴えるものは、その子らの目がつぶれるであろう。
6 Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють.
彼はわたしを民の笑い草とされた。わたしは顔につばきされる者となる。
7 З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь...
わが目は憂いによってかすみ、わがからだはすべて影のようだ。
8 Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного.
正しい者はこれに驚き、罪なき者は神を信ぜぬ者に対して憤る。
9 І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі.
それでもなお正しい者はその道を堅く保ち、潔い手をもつ者はますます力を得る。
10 Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не зиахо́джу між вами розумного.
しかし、あなたがたは皆再び来るがよい、わたしはあなたがたのうちに賢い者を見ないのだ。
11 Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, —
わが日は過ぎ去り、わが計りごとは敗れ、わが心の願いも敗れた。
12 вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві!
彼らは夜を昼に変える。彼らは言う、『光が暗やみに近づいている』と。
わたしがもし陰府をわたしの家として望み、暗やみに寝床をのべ、 (Sheol h7585)
14 До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“
穴に向かって『あなたはわたしの父である』と言い、うじに向かって『あなたはわたしの母、わたしの姉妹である』と言うならば、
15 Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її?
わたしの望みはどこにあるか、だれがわたしの望みを見ることができようか。
