Йов 17
1 Мій дух залама́всь, мої дні погаса́ють, — зоста́лись мені самі гроби!
"Dahin ist meine Lebenskraft, und meine Tage, die verflossen, sind für mich ebensoviel Gräber.
2 Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує.
Wahrhaftig! Tadler sind bei mir; mein Auge muß auf ihrem Hader weilen. -
3 Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам, — хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х?
Setz ein! Jedoch Du hast schon meinen Einsatz. Wer gäbe sonst mir Handschlag?
4 Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх.
Ihr Herz verschlossest Du der Einsicht; drum darfst Du sie nicht triumphieren lassen.
5 Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють,
Es hieße, Freunden einen Anteil zuerkennen, die eigenen Kinder aber darben lassen.
6 Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють.
Zum Sprichwort macht er mich für alle Welt; wie einer, dem man ins Gesicht speit, bin ich jetzt.
7 З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь...
Die Augen sind vor Kummer blind; wie Schatten schwindet hin mein Leib.
8 Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного.
Die 'Frommen' staunen drüber, 'Unschuldige' jubeln über den Verruchten.
9 І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі.
Recht fest an ihrem Wege halten die 'Gerechten', aufs neue schöpfen Kräfte diese 'Biederen'.
10 Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не зиахо́джу між вами розумного.
Wenn ihr auch allesamt herbeikommt, ich finde keinen Weisen unter euch.
11 Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, —
Hinschwinden meine Tage; dahin sind meine Pläne, die Herzenswünsche.
12 вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві!
Nacht macht man mir für Tag, das Licht noch dunkler als die Finsternis.
Muß ich schon in der Unterwelt auf eine Wohnung rechnen, erhalte ich mein Ruhbett in der Finsternis. (Sheol h7585)
14 До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“
Und muß ich 'Vater!' zur Verwesung sagen und zum Gewürme 'Mutter!', 'Schwester!',
15 Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її?
wo bleibt da meine Hoffnung? Wer kann noch Glück für mich erspähen?
