Йов 17
1 Мій дух залама́всь, мої дні погаса́ють, — зоста́лись мені самі гроби!
My spirit is consumed, and my days are over; the grave is ready for me.
2 Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує.
Surely there are mockers with me; my eye must always see their provocation.
3 Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам, — хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х?
Give now a pledge, be a guarantee for me with yourself; who else is there who will help me?
4 Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх.
For you, God, have kept their hearts from understanding; therefore, you will not exalt them over me.
5 Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють,
He who denounces his friends for a reward, the eyes of his children will fail.
6 Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють.
But he has made me a byword of the people; they spit in my face.
7 З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь...
My eye is also dim because of sorrow; all my body parts are as thin as shadows.
8 Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного.
Upright men will be stunned by this; the innocent man will stir himself up against godless men.
9 І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі.
The righteous man will keep to his way; he who has clean hands will grow stronger and stronger.
10 Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не зиахо́джу між вами розумного.
But as for you all, come on now; I will not find a wise man among you.
11 Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, —
My days are past; my plans are shattered, and so are the desires of my heart.
12 вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві!
These people, these mockers, change the night into day; light is near to darkness.
If the only home I hope for is Sheol; and if I have spread my couch in the darkness; (Sheol h7585)
14 До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“
and if I have said to the pit, 'You are my father,' and to the worm, 'You are my mother or my sister,'
15 Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її?
where then is my hope? As for my hope, who can see any?
