Йов 17
1 Мій дух залама́всь, мої дні погаса́ють, — зоста́лись мені самі гроби!
My breath is exhausted; My days are at an end; The grave is ready for me.
2 Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує.
Are not revilers before me? And doth not my eye dwell upon their provocations?
3 Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам, — хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х?
Give a pledge, I pray thee; be thou a surety for me with thee; Who is he that will strike hands with me?
4 Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх.
Behold, thou hast blinded their understanding; Therefore thou wilt not suffer them to prevail.
5 Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють,
He who delivereth up his friends as a prey, —The eyes of his children shall fail.
6 Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють.
He made me the by-word of the people; Yea, I have become their abhorrence.
7 З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь...
My eye therefore is dim with sorrow, And all my limbs are as a shadow.
8 Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного.
Upright men will be astonished at this, And the innocent will rouse themselves against the wicked.
9 І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі.
The righteous will also hold on his way, And he that hath clean hands will gather strength.
10 Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не зиахо́джу між вами розумного.
But as for you all, return, I pray! I find not yet among you one wise man.
11 Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, —
My days are at an end; My plans are broken off; Even the treasures of my heart.
12 вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві!
Night hath become day to me; The light bordereth on darkness.
Yea, I look to the grave as my home; I have made my bed in darkness. (Sheol h7585)
14 До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“
I say to the pit, Thou art my father! And to the worm, My mother! and, My sister!
15 Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її?
Where then is my hope? Yea, my hope, who shall see it?
