< Йов 17 >
1 Мій дух залама́всь, мої дні погаса́ють, — зоста́лись мені самі гроби!
“My spirit is broken; my days are extinguished; the grave awaits me.
2 Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує.
Surely mockers surround me, and my eyes must gaze at their rebellion.
3 Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам, — хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х?
Give me, I pray, the pledge You demand. Who else will be my guarantor?
4 Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх.
You have closed their minds to understanding; therefore You will not exalt them.
5 Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють,
If a man denounces his friends for a price, the eyes of his children will fail.
6 Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють.
He has made me a byword among the people, a man in whose face they spit.
7 З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь...
My eyes have grown dim with grief, and my whole body is but a shadow.
8 Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного.
The upright are appalled at this, and the innocent are stirred against the godless.
9 І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі.
Yet a righteous one holds to his way, and the one with clean hands grows stronger.
10 Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не зиахо́джу між вами розумного.
But come back and try again, all of you. For I will not find a wise man among you.
11 Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, —
My days have passed; my plans are broken off— even the desires of my heart.
12 вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві!
They have turned night into day, making light seem near in the face of darkness.
13 Якщо сподіва́юсь, то тільки шео́лу, як дому свого, в темноті постелю́ своє ло́же. (Sheol )
If I look for Sheol as my home, if I spread out my bed in darkness, (Sheol )
14 До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“
and say to corruption, ‘You are my father,’ and to the worm, ‘My mother,’ or ‘My sister,’
15 Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її?
where then is my hope? Who can see any hope for me?
16 До шео́лових за́сувів зі́йде вона, коли зі́йдемо ра́зом до по́роху“. (Sheol )
Will it go down to the gates of Sheol? Will we go down together into the dust?” (Sheol )