< Йов 17 >
1 Мій дух залама́всь, мої дні погаса́ють, — зоста́лись мені самі гроби!
Ka mueihla he pat tih ka khohnin loh khum coeng, kai hamla coeng tih phuel om coeng.
2 Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує.
Ka taengah a omsasaipat pai moenih a? Te dongah amih koek ham khaw ka mik ah rhaeh pai saeh.
3 Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам, — хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х?
Kai kah rhikhang he namah hamla khueh laeh. Anih te ulong ka kut dongla a khoom eh?
4 Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх.
Amih kah lungbuei te lungmingnah lamloh na khoem pah coeng. Te dongah na pomsang sak mahpawh.
5 Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють,
Khoyo la a hui a phoe vaengah a ca rhoek mik tah hma coeng.
6 Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють.
Kai he pilnam kah a thuidoek la n'khueh tih maelhmai dongkah timthoeihnah la ka om.
7 З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь...
Ka mik he konoinah neh hmang coeng tih ka pumrho he khokhawn bangla boeih om.
8 Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного.
Te dongah aka thuem khaw a pong sak tih lailak taengah ommongsitoe a haenghang sak.
9 І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі.
Tedae aka dueng loh amah longpuei te a tuuk vetih a kut cim khaw a thaa sai ni.
10 Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не зиахо́джу між вами розумного.
Amih te boeih na mael sak uh coeng. Na pawk uh to cakhaw nangmih ah hlangcueih ka hmu mahpawh.
11 Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, —
Ka khohnin loh thok coeng. Ka thinko kah kohnek la ka poeknah mawth coeng.
12 вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві!
Khoyin te khothaih la a khueh tih, a hmuep tom te vangnah neh a yoei sak.
13 Якщо сподіва́юсь, то тільки шео́лу, як дому свого, в темноті постелю́ своє ло́же. (Sheol )
Saelkhui te ka im bangla ka lamtawn tih, hmaisuep ah ka rhaenghmuen ka saelh. (Sheol )
14 До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“
Vaam taengah, “A pa nang,” ka ti nah tih a rhit taengah, “A nu neh ka ngannu,” ka ti nah coeng.
15 Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її?
Te dongah menim ka ngaiuepnah tih ka ngaiuepnah he unim aka mae?
16 До шео́лових за́сувів зі́йде вона, коли зі́йдемо ра́зом до по́роху“. (Sheol )
Saelkhui thohka te suntla vetih laipi khuila rhenten n'ael aya?,” a ti. (Sheol )