Йов 16
1 А Йов відповів та й сказав:
| ויען איוב ויאמר׃ |
2 „Чув я такого багато, — даремні розра́дники всі ви!
| שמעתי כאלה רבות מנחמי עמל כלכם׃ |
3 Чи настане кінець вітряни́м цим слова́м? Або що зміцни́ло тебе, що так відповідаєш?
| הקץ לדברי רוח או מה ימריצך כי תענה׃ |
4 I я говорив би, як ви, якби ви на місці моє́му були́, — я додав би слова́ми на вас, і головою своєю кива́в би на вас,
| גם אנכי ככם אדברה לו יש נפשכם תחת נפשי אחבירה עליכם במלים ואניעה עליכם במו ראשי׃ |
5 уста́ми своїми зміцня́в би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!
| אאמצכם במו פי וניד שפתי יחשך׃ |
6 Якщо я говоритиму, біль мій не стри́мається, а якщо перестану, що віді́йде від мене?
| אם אדברה לא יחשך כאבי ואחדלה מה מני יהלך׃ |
7 Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спусто́шив,
| אך עתה הלאני השמות כל עדתי׃ |
8 і помо́рщив мене, і це стало за сві́дчення, і змарні́лість моя проти мене повстала, — і очеви́дьки мені докоряє!
| ותקמטני לעד היה ויקם בי כחשי בפני יענה׃ |
9 Його гнів мене ша́рпає та ненави́дить мене, скрего́че на мене зубами своїми, мій ворог виго́стрює очі свої проти мене...
| אפו טרף וישטמני חרק עלי בשניו צרי ילטוש עיניו לי׃ |
10 Вони па́щі свої роззявля́ють на мене, б'ють гане́бно по що́ках мене, збираються ра́зом на мене:
| פערו עלי בפיהם בחרפה הכו לחיי יחד עלי יתמלאון׃ |
11 Бог злочи́нцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене́.
| יסגירני אל אל עויל ועל ידי רשעים ירטני׃ |
12 Спокійний я був, — та тремтя́чим мене Він зробив. І за шию вхопи́в Він мене — й розторо́щив мене, та й поставив мене Собі ціллю:
| שלו הייתי ויפרפרני ואחז בערפי ויפצפצני ויקימני לו למטרה׃ |
13 Його стрі́льці мене оточи́ли, розриває нирки́ мої Він не жалі́вши, мою жовч виливає на землю.
| יסבו עלי רביו יפלח כליותי ולא יחמול ישפך לארץ מררתי׃ |
14 Він робить пролі́м на проло́мі в мені, Він на мене біжить, як сила́ч.
| יפרצני פרץ על פני פרץ ירץ עלי כגבור׃ |
15 Вере́ту пошив я на шкіру свою та під по́рох знизи́в свою го́лову.
| שק תפרתי עלי גלדי ועללתי בעפר קרני׃ |
16 Зашарі́лось обличчя моє від плачу́, й на пові́ках моїх залягла́ смертна тінь,
| פני חמרמרה מני בכי ועל עפעפי צלמות׃ |
17 хоч насильства немає в доло́нях моїх, і чи́ста молитва моя!
| על לא חמס בכפי ותפלתי זכה׃ |
18 Не прикри́й, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зо́йку мого́, —
| ארץ אל תכסי דמי ואל יהי מקום לזעקתי׃ |
19 бо тепер ось на небі мій Свідок, Самови́дець мій на висоті́.
| גם עתה הנה בשמים עדי ושהדי במרומים׃ |
20 Глузли́вці мої, мої дру́зі, — моє око до Бога сльози́ть,
| מליצי רעי אל אלוה דלפה עיני׃ |
21 і нехай Він дозволить люди́ні змага́ння із Богом, як між сином лю́дським і ближнім його, —
| ויוכח לגבר עם אלוה ובן אדם לרעהו׃ |
22 бо почи́слені роки мину́ть, і піду́ я дорогою, та й не верну́сь.
| כי שנות מספר יאתיו וארח לא אשוב אהלך׃ |
