Йов 16
1 А Йов відповів та й сказав:
Sai Ayuba ya amsa,
2 „Чув я такого багато, — даремні розра́дники всі ви!
“Na ji abubuwa da yawa kamar waɗannan; dukanku ba ku iya ta’aziyya ba!
3 Чи настане кінець вітряни́м цим слова́м? Або що зміцни́ло тебе, що так відповідаєш?
Dogayen surutanku ba sa ƙare ne? Me yake sa kuke ta yin waɗannan surutai har kuke cin gaba da yin gardama?
4 I я говорив би, як ви, якби ви на місці моє́му були́, — я додав би слова́ми на вас, і головою своєю кива́в би на вас,
Ni ma zan iya yin maganganu kamar yadda kuke yi in da kuna cikin halin da nake; zan iya faɗar duk abubuwan da kuke faɗi, in kaɗa muku kaina.
5 уста́ми своїми зміцня́в би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!
Amma bakina zai ƙarfafa ku; ta’aziyyar da za tă fito daga bakina za tă kawar muku da ɓacin zuciyarku.
6 Якщо я говоритиму, біль мій не стри́мається, а якщо перестану, що віді́йде від мене?
“Duk da haka in na yi magana, ba na samun sauƙi; in ma na yi shiru zafin ba ya tafiya.
7 Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спусто́шив,
Ba shakka ya Allah ka gajiyar da ni; ka ɓata gidana gaba ɗaya.
8 і помо́рщив мене, і це стало за сві́дчення, і змарні́лість моя проти мене повстала, — і очеви́дьки мені докоряє!
Ka daure ni, ya kuma zama shaida; yadda na rame sai ƙasusuwa, wannan ya sa ake gani kamar don ni mai zunubi ne shi ya sa.
9 Його гнів мене ша́рпає та ненави́дить мене, скрего́че на мене зубами своїми, мій ворог виго́стрює очі свої проти мене...
Allah ya kai mini hari ya yi kaca-kaca da ni cikin fushinsa yana cizon haƙoransa don fushin da yake yi da ni; ya zura mini ido.
10 Вони па́щі свої роззявля́ють на мене, б'ють гане́бно по що́ках мене, збираються ра́зом на мене:
Mutane suka buɗe baki suka yi mini riyar reni; suka yi mini ba’a suka haɗu suka tayar mini.
11 Бог злочи́нцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене́.
Allah ya bashe ni ga mugayen mutane, ya jefa ni hannun mugaye.
12 Спокійний я був, — та тремтя́чим мене Він зробив. І за шию вхопи́в Він мене — й розторо́щив мене, та й поставив мене Собі ціллю:
Dā ina zamana lafiya kome yana tafiya daidai; amma ya ragargaza ni; ya shaƙe ni a wuya; ya murƙushe ni na zama abin barata gare shi;
13 Його стрі́льці мене оточи́ли, розриває нирки́ мої Він не жалі́вши, мою жовч виливає на землю.
maharbansa sun kewaye ni. Ba tausayi, ya soke ni a ƙodata har jini ya zuba a ƙasa.
14 Він робить пролі́м на проло́мі в мені, Він на мене біжить, як сила́ч.
Ya ji mini rauni a kai a kai ya auko mini kamar mai yaƙi.
15 Вере́ту пошив я на шкіру свою та під по́рох знизи́в свою го́лову.
“Ina makoki saye da tsummoki na ɓoye fuskata a cikin ƙura.
16 Зашарі́лось обличчя моє від плачу́, й на пові́ках моїх залягла́ смертна тінь,
Fuskata ta yi ja don kuka idanuna sun kukumbura;
17 хоч насильства немає в доло́нях моїх, і чи́ста молитва моя!
duk da haka hannuwana ba su aikata ɓarna ba kuma addu’ata mai tsabta ce.
18 Не прикри́й, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зо́йку мого́, —
“Ya duniya, kada ki ɓoye jinina; bari yă yi kuka a madadina!
19 бо тепер ось на небі мій Свідок, Самови́дець мій на висоті́.
Ko yanzu haka shaidata tana sama; wanda zai tsaya mini yana sama.
20 Глузли́вці мої, мої дру́зі, — моє око до Бога сльози́ть,
Shi mai yin roƙo a madadina abokina ne yayinda nake kuka ga Allah;
21 і нехай Він дозволить люди́ні змага́ння із Богом, як між сином лю́дським і ближнім його, —
a madadin mutum ya yi roƙo ga Allah kamar yadda mutum yakan yi roƙo domin abokinsa.
22 бо почи́слені роки мину́ть, і піду́ я дорогою, та й не верну́сь.
“Shekaru kaɗan suka rage in kama hanyar da ba a komawa.
