Йов 15
1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
Nang magkagayo'y sumagot si Eliphaz na Temanita, at nagsabi,
2 „Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
Sasagot ba ang isang pantas ng walang kabuluhang kaalaman, at pupunuin ang kaniyang tiyan ng hanging silanganan?
3 Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
Makikipagmatuwiranan ba siya ng walang kapakinabangang pangungusap, o ng mga salita na hindi niya ikagagawa ng mabuti?
4 Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
Oo, ikaw ay nagaalis ng katakutan, at iyong pinipigil ang dalangin sa harap ng Dios.
5 бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
Sapagka't ang iyong kasamaan ang nagtuturo sa iyong bibig, at iyong pinipili ang dila ng mapagkatha.
6 Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
Ang iyong sariling bibig ang humahatol laban sa iyo, at hindi ako; Oo, ang iyong sariling mga labi ay nagpapatotoo laban sa iyo.
7 Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
Ikaw ba ang unang tao na ipinanganak? O nalabas ka bang una kay sa mga burol?
8 Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
Iyo bang narinig ang lihim na payo ng Dios? At ikaw ba'y nagpigil ng karunungan sa iyong sarili?
9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
Anong nalalaman mo na di namin nalalaman? Anong nauunawa mo na wala sa amin?
10 Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
Kasama namin ay mga ulong may uban, at mga totoong napakatandang tao, matandang makapupo kay sa iyong ama.
11 Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
Ang mga pagaliw ba ng Dios ay totoong kaunti pa sa ganang iyo, sa makatuwid baga'y ang salitang napakabuti sa iyo?
12 Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
Bakit ka napadadala sa iyong puso? At bakit kumikindat ang iyong mga mata?
13 що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
Na tinatalikdan mo ng iyong diwa ang Dios, at binibigkas mo ang ganyang mga salita sa iyong bibig.
14 Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
Ano ang tao upang maging malinis? At siyang ipinanganak ng babae, upang siya'y maging matuwid?
15 Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
Narito, siya'y hindi naglalagak ng tiwala sa kaniyang mga banal; Oo, ang langit ay hindi malinis sa kaniyang paningin.
16 що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
Gaano pa nga kaliit ang karumaldumal at hamak, ang taong umiinom ng kasamaan na parang tubig!
17 Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
Ipakikilala ko sa iyo, dinggin mo ako; at ang aking nakita ay aking ipahahayag:
18 про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
(Ang isinaysay ng mga pantas na mula sa kanilang mga magulang, at hindi inilingid;
19 їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
Sa mga yaon lamang ibinigay ang lupain, at walang taga ibang lupa na dumaan sa gitna nila: )
20 Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
Ang masamang tao ay nagdaramdam ng sakit lahat ng kaniyang araw, sa makatuwid baga'y ang bilang ng mga taon na itinakda sa mamimighati.
21 Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
Ang hugong ng kakilabutan ay nasa kaniyang mga pakinig; sa kaginhawahan ay daratnan siya ng mga mananamsam:
22 Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
Siya'y hindi naniniwala na babalik siya na mula sa kadiliman, at siya'y hinihintay ng tabak:
23 Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
Siya'y gumagala dahil sa tinapay, na nagsasabi: Nasaan? Kaniyang nalalaman na ang araw ng kadiliman ay handa sa kaniyang kamay:
24 Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
Kapanglawan at kadalamhatian ay tumatakot sa kaniya: nangananaig laban sa kaniya, na gaya ng isang hari na handa sa pakikipagbaka;
25 бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
Sapagka't iniuunat niya ang kaniyang kamay laban sa Dios. At nagpapalalo laban sa Makapangyarihan sa lahat;
26 проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
Tinatakbo niya siya na may mapagmatigas na leeg, sa kakapalan ng kaniyang mga kalasag;
27 Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
Sapagka't tinakpan niya ang kaniyang mukha ng kaniyang katabaan at nagpangulubot ng kaniyang mga pigi;
28 і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
At siya'y tumahan sa mga sirang bayan, sa mga bahay na walang taong tumatahan, na madaling magiging mga bunton.
29 Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
Hindi siya yayaman, o mamamalagi man ang kaniyang pag-aari. Ni di lalawak sa lupa ang kaniyang mga tinatangkilik.
30 Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
Siya'y hindi hihiwalay sa kadiliman; tutuyuin ng liyab ang kaniyang mga sanga, at sa pamamagitan ng hininga ng bibig ng Dios ay papanaw siya.
31 Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
Huwag siyang tumiwala sa kalayawan na dayain ang sarili: sapagka't kalayawan ang magiging kagantihan sa kaniya.
32 вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
Magaganap ito bago dumating ang kaniyang kapanahunan, at ang kaniyang sanga ay hindi mananariwa.
33 Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
Lalagasin niya ang kaniyang mga hilaw na ubas na gaya ng puno ng ubas, at lalagasin ang kaniyang bulaklak na gaya ng olibo.
34 бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
Sapagka't ang pulutong ng mga di banal ay hindi lalago, at susupukin ng apoy ang mga toldang suhulan.
35 він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
Sila'y nag-iisip ng pagapi at naglalabas ng kasamaan, at ang kanilang kalooban ay naghahanda ng pagdaraya.
