< Йов 15 >
1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
Na ka whakautua e Eripata Temani; i mea ia,
2 „Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
He horihori kau koia te matauranga e whakapuakina e te tangata whakaaro, kia whakakiia e ia tona kopu ki te hau marangai?
3 Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
Me korero ranei ia ko nga kupu kore hua hei ako, ko nga whaikorero ranei kahore nei e whai tikanga?
4 Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
Ae, kua whakakorea atu na e koe te wehi, kei te pupuri mai koe i te inoi i te aroaro o te Atua.
5 бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
Na kei te whakaakona tou mangai e tou kino, a kei te whiriwhiria e koe ko te arero o te hunga tinihanga.
6 Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
Ehara i ahau, na tou mangai ano i hopu tou kino; ko ou ngutu ano hei whakaatu i tou he.
7 Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
Ko koe ianei te tangata tuatahi kua whanau? He mea hanga ranei koe no mua atu i nga pukepuke?
8 Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
Kua rongo ranei koe i to te Atua whakaaro puku? Kei te kaiponu ranei koe i te whakaaro ki a koe anake?
9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
Ko te aha te mohiotia ana e koe, a kahore e mohiotia e matou? Ko tehea whakaaro ano hoki ou kahore nei i a matou?
10 Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
Kei a matou nga upoko hina ratou tahi ko nga tino koroheke, kaumatua rawa ake i tou papa.
11 Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
He iti rawa ranei mou nga whakamarie a te Atua, te kupu ngawari e hoatu ana ki a koe?
12 Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
He aha koe i kahakina atu ai e tou ngakau? He aha hoki ou kanohi i kimokimo ai,
13 що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
I tahuri ai tou wairua ki te whakahe i te Atua? i puaki ai ena kupu i tou mangai?
14 Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
He aha te tangata, e ma ai ia? te whanau ranei a te wahine, e tika ai?
15 Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
Nana, kahore ia e whakawhirinaki ki ana mea tapu; kahore hoki nga rangi e ma ki tana titiro.
16 що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
Katahi ia te he rawa ko te mea whakarihariha, ko te mea poke, ko te tangata e inu nei i te kino ano he wai.
17 Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
Maku e whakaatu ki a koe, whakarongo mai ki ahau; ko te mea kua kitea e ahau, maku e korero atu.
18 про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
He mea korero mai na nga mohio, he whakarerenga iho na o ratou matua: kihai hoki i huna e ratou:
19 їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
Ki a ratou nei anake te homaitanga o te whenua; kihai hoki te tangata ke i tika i waenganui i a ratou.
20 Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
E whakamamae ana te tangata kino i ona ra katoa, ara i te maha o nga tau e haupu nei mo te kaitukino.
21 Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
He reo whakawehi kei roto i ona taringa; i te wa whai rawa ka tae mai te kaipahua ki a ia:
22 Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
Kahore ana whakaaetanga ake tera ia ka hoki ake i te pouri, e whanga ana ano hoki te hoari ki a ia.
23 Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
E kopikopiko noa ana ia ki te taro mana, e mea ana: Kei hea ra? E mohio ana ia kua tata ki tona ringa te ra o te pouri.
24 Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
Ko te ngakau mamae, me te tumatatenga, hei whakawehi i a ia; ka kaha ake raua i a ia, me te mea he kingi kua rite ana mea mo te whawhai.
25 бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
Kua totoro nei ona ringa ki te whawhai ki te Atua, kua whakatoatoa nei i a ia ki te whawhai ki te Kaha Rawa;
26 проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
Kua rere ki a ia me te kaki maro, me nga puku matotoru o ana whakangungu rakau.
27 Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
Kua kopakina hoki tona mata e tona ngako, a kua tupu te ngako o tona hope.
28 і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
Na i noho ia ki nga pa mahue, ki nga whare kahore i nohoia e te tangata, meake nei waiho hei puranga.
29 Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
E kore ia e whai taonga, e kore ano ona rawa e mau, e kore ano hoki to ratou hua e taupe ki te whenua.
30 Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
E kore ia e puta i te pouri, ona peka ka maroke i te mura, ka riro atu ano ia i te manawa o tona mangai.
31 Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
Kei whakawhirinaki ia ki te mea teka noa, kei tinihanga ki a ia ano: no te mea ko te teka noa hei utu ki a ia.
32 вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
E kore tona ra e taea, kua rite; e kore ano tona peka e whai rau.
33 Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
Ka ruiruia e ia ana karepe kaiota ano ko te waina, a ka maka tana puawai me te mea ko te oriwa.
34 бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
Ka pakoko hoki te whakaminenga o te hunga atuakore, ka pau hoki i te ahi nga teneti o nga utu whakapati.
35 він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
He mahi nanakia te mea i hapu ki roto ki a ratou, whanau ake he teka noa; ko o ratou kopu ano hei hanga i te tinihanga.