Йов 15
1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
Dia namaly Elifaza Temanita ka nanao hoe:
2 „Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
Tokony handahatra hevi-dravina va ny olon-kendry, ka hameno ny kibony amin’ ny rivotra avy any atsinanana va,
3 Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
Ary hamaly amin’ ny teny tsy mahasoa sy ny teny tsy mahatsara?
4 Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
Eny, foananao ny fahatahorana an’ Andriamanitra, ary tampenanao ny fivavahana eo anatrehany;
5 бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
Fa ny helokao no manesika ny vavanao, ary mianatra ny lelan’ ny fetsy ianao.
6 Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
Ny vavanao ihany no manameloka anao, fa tsy izaho; Ary ny molotrao ihany no mamely anao.
7 Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
Hianao va no voalohany izay nateraka ho olombelona? Na naloaky ny kibo talohan’ ny tendrombohitra va ianao?
8 Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
Isan’ ny mpihevitra teo amin’ Andriamanitra va ianao, ka voarombakao ho anao irery ny fahendrena?
9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
Inona no fantatrao, ka tsy mba fantatray koa, na saina azonao, ka tsy ato aminay koa?
10 Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
Ny anti-panahy sy ny fotsy volo dia misy ato aminay, eny, olona ela niainana noho ny rainao aza.
11 Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
Ataonao ho tsinontsinona va ny fampiononana avy amin’ Andriamanitra sy ny teny natao aminao amin’ ny fahalemem-panahy?
12 Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
Nahoana no dia entin’ ny fonao ianao? Ary nahoana no mipipy foana ny masonao,
13 що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
Ka miefonefona amin’ Andriamanitra ianao, sady miteniteny foana ny vavanao?
14 Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
Inona ny zanak’ olombelona no mba hadio izy? Ary izay tera-behivavy no mba ho marina?
15 Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
Indro, ireo anjeliny aza tsy mahatoky Azy, ary ny lanitra aza tsy madio eo imasony;
16 що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
Koa mainka fa izay vetaveta sy tena ratsy, dia ny olona izay misotro heloka toa rano!
17 Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
Hanambara aminao aho, ka mihainoa ahy fa izay efa hitako no holazaiko,
18 про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
Dia zavatra notorin’ ny olon-kendry, fa tsy nafeniny, dia izay azony avy tamin’ ny razany;
19 їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
Ireny ihany no nomena ny tany, ary tsy nisy olona hafa firenena nisisika teo aminy.
20 Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
Ny ratsy fanahy mijalijaly amin’ ny androny rehetra, dia amin’ ny taona rehetra voatendry ho an’ ny lozabe.
21 Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
Feo mampitahotra no ren’ ny sofiny; Ary na dia miadana aza izy, dia avy hamely azy ihany ny mpandroba.
22 Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
Tsy manantena ho afaka amin’ ny maizina izy; Andrasan’ ny sabatra izy.
23 Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
Mirenireny hitady izay hohaniny izy ka manao hoe: Aiza re? Fantany fa antomotra azy ny andro maizina.
24 Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
Fahoriana sy fahaporitana no mampitahotra azy; Mandresy azy ireo tahaka ny mpanjaka efa vonona ho amin’ ny ady,
25 бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
Satria naninjitra ny tanany hanohitra an’ Andriamanitra izy Ary nirehareha hanohitra ny Tsitoha.
26 проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
Mimaona amin’ ny fahamafian-katoka hamely Azy izy, dia amin’ ny foitran’ ampingany matevina,
27 Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
Satria efa matavitavy tarehy izy, ary mivalon-kotraka ny valahany;
28 і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
Ary monina ao an-tanana rava izy, dia ao an-trano tokony tsy hitoeran’ olona, izay efa voatendry ho korontam-bato.
29 Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
Tsy hanan-karena izy, sady tsy haharitra ny heriny, ka tsy ho vokatra ambonin’ ny tany ny fananany.
30 Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
Tsy ho afaka amin’ ny maizina izy; ny solofony hikainkona azon’ ny lelafo; ho levon’ ny fofonain’ Andriamanitra izy.
31 Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
Aoka tsy ho voafitaka hatoky zava-poana izy; fa zava-poana no ho valiny homena azy.
32 вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
Raha mbola tsy tonga aza ny androny, dia manjo azy izany, ary tsy ho maitso ny sampany.
33 Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
Ho tahaka ny voaloboka manintsana ny voany manta izy ary ho tahaka ny hazo oliva mampiraraka ny voniny.
34 бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
Fa tsy ho vanona ny ankohonan’ ny mpihatsaravelatsihy, ary ho lanin’ ny afo ny tranon’ ny mpitoroka.
35 він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
Torontoronina fampahoriana izy ka miteraka fandozana, ary ny kibony mamorom-pitaka.
