Йов 15
1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
respondens autem Eliphaz Themanites dixit
2 „Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
numquid sapiens respondebit quasi in ventum loquens et implebit ardore stomachum suum
3 Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
arguis verbis eum qui non est aequalis tui et loqueris quod tibi non expedit
4 Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
quantum in te est evacuasti timorem et tulisti preces coram Deo
5 бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
docuit enim iniquitas tua os tuum et imitaris linguam blasphemantium
6 Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
condemnabit te os tuum et non ego et labia tua respondebunt tibi
7 Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
numquid primus homo tu natus es et ante colles formatus
8 Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
numquid consilium Dei audisti et inferior te erit eius sapientia
9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
quid nosti quod ignoremus quid intellegis quod nesciamus
10 Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
et senes et antiqui sunt in nobis multo vetustiores quam patres tui
11 Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
numquid grande est ut consoletur te Deus sed verba tua prava hoc prohibent
12 Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
quid te elevat cor tuum et quasi magna cogitans adtonitos habes oculos
13 що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
quid tumet contra Deum spiritus tuus ut proferas de ore huiuscemodi sermones
14 Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
quid est homo ut inmaculatus sit et ut iustus appareat natus de muliere
15 Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
ecce inter sanctos eius nemo inmutabilis et caeli non sunt mundi in conspectu eius
16 що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
quanto magis abominabilis et inutilis homo qui bibit quasi aquas iniquitatem
17 Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
ostendam tibi audi me quod vidi narrabo tibi
18 про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
sapientes confitentur et non abscondunt patres suos
19 їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
quibus solis data est terra et non transibit alienus per eos
20 Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
cunctis diebus suis impius superbit et numerus annorum incertus est tyrannidis eius
21 Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
sonitus terroris semper in auribus illius et cum pax sit ille insidias suspicatur
22 Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
non credit quod reverti possit de tenebris circumspectans undique gladium
23 Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
cum se moverit ad quaerendum panem novit quod paratus sit in manu eius tenebrarum dies
24 Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
terrebit eum tribulatio et angustia vallabit eum sicut regem qui praeparatur ad proelium
25 бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
tetendit enim adversus Deum manum suam et contra Omnipotentem roboratus est
26 проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
cucurrit adversus eum erecto collo et pingui cervice armatus est
27 Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
operuit faciem eius crassitudo et de lateribus eius arvina dependet
28 і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
habitavit in civitatibus desolatis et in domibus desertis quae in tumulos sunt redactae
29 Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
non ditabitur nec perseverabit substantia eius nec mittet in terra radicem suam
30 Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
non recedet de tenebris ramos eius arefaciet flamma et auferetur spiritu oris sui
31 Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
non credat frustra errore deceptus quod aliquo pretio redimendus sit
32 вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
antequam dies eius impleantur peribit et manus eius arescet
33 Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
laedetur quasi vinea in primo flore botrus eius et quasi oliva proiciens florem suum
34 бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
congregatio enim hypocritae sterilis et ignis devorabit tabernacula eorum qui munera libenter accipiunt
35 він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
concepit dolorem et peperit iniquitatem et uterus eius praeparat dolos
